Розділ І. СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ 7 Лекція 1. Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії 8 1.1.1. Історична свідомість 8 1.1.2. Філософія історії як теоретична дисципліна 20 1.1.3. Предмет філософії історії 31 Лекція 2. Філософія історії в системі суспільно-гуманітарного знання 36 1.2.1. Дисциплінарні межі філософії історії 36 1.2.2. Філософія історії в сучасному світі 43 Розділ ІІ. ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ. ГОЛОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ 53 Лекція 3. Постання історичної свідомості. Антична історіографія 54 2.3.1. Міфологічна свідомість. Історія та міф 54 2.3.2. «Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія 59 Лекція 4. Історизація свідомості в добу Середньовіччя 83 2.4.1. Християнська теологія історії 83 2.4.2. Погляд на історію в добу Відродження 98 Лекція 5. Філософія історії як явище новоєвропейської філософії 108 2.5.1. Історична думка XVII ст. Ідея «Нової науки» Дж. Віко 108 2.5.2. Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію 114 2.5.3. Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля 121 2.5.4. Теорія історичного процесу К. Маркса 128 2.5.5. Позитивістські спроби піднести історію до рангу науки 135 2.5.6. Особливості історичного методу Й. Г. Дройзена 141 Лекція 6. Нова постановка проблеми про сутність історичного у філософії історії кінця XIX — XX ст. Критична філософія історії 146 2.6.1. Народження критичної філософії історії 146 2.6.2. Історизм як продукт новоєвропейської раціональності 161 2.6.3. «Ідея історії» Р. Колінґвуда 168 2.6.4. Онтологія історичного М. Гайдегера 175 2.6.5. Критика історицистських схем історії (К. Попер) 180 2.6.6. Особливості сучасного історичного дискурсу. Постмодерністська критика історицистської раціональності 185 Лекція 7. Формування історичної свідомості української нації. Українська філософсько-історична думка в європейському філософському контексті 207 2.7.1. Витоки історичної думки в Україні 207 2.7.2. Історіографія XVIII — початку XIX ст. в Україні: від літописної до наукової історії 221 2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й. Ґ. Фіхте, Ґ. В. Ф. Гегеля, Ф. В. Й. Шелінґа на формування філософсько-історичної думки в Україні 224 2.7.4. Дидактична спрямованість історичної науки в другій половині XIX — на початку XX ст 240 Розділ III. ПРОБЛЕМА ЄДНОСТІ ТА БАГАТОМAHІТНОСТІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ. КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ТИПОЛОГІЇ СУСПІЛЬСТВ 259 Лекція 8. Філософське обґрунтування ідеї єдності людства та історичного процесу. Поняття всесвітньої історії 260 3.8.1. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу 260 3.8.2. Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ. В. Ф. Гегеля) 266 3.8.3. Обгрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії. Формаційна модель історичного процесу 268 3.8.4. Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс) 270 Лекція 9. Заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітньо-історичного процесу. Культурно-цивілізаційна модель типології історичних систем 274 3.9.1. Заперечення ідеї єдності історичного процесу (М. Данилсвський, О. Шпенглер) 274 3.9.2. Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі 297 3.9.3. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна 302 3.9.4. Різомна модель 305 3.9.5. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона 308 Розділ IV. ПРОБЛЕМА СПРЯМОВАНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ. ІДЕЯ ПОСТУПУ В ІСТОРІЇ 321 Лекція 10. Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція 322 4.10.1. Лінійні та циклічні моделі історії 322 4.10.2. Тричастинна періодизація історії 323 4.10.3. Темпоралізація утопії. Від історії походження до історії майбутнього 330 4.10.4. Ідея поступу у філософії історії 331 4.10.5. Еволюціонізм і неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції 346 4.10.6. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії 352 Лекція 11. Циклічні моделі історії 367 4.11.1. Ідея історичного кругообігу. Циклізм моделей історії у філософії й історіографії Античності та Середньовіччя 367 4.11.2. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко 374 4.11.3. Ідея циклічного історичного часу в культурно-цивілізаційних концепціях XX ст 375 Розділ V. ЛЮДИНА ТА ІСТОРІЯ. ПРОБЛЕМА СУБ’ЄКТА ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ 385 Лекція 12. Еволюція поглядів на місце й роль людини в історії: Античність і Середньовіччя 386 5.12.1. Детермінізм і воля людини: конкурентні теорії 386 5.12.2. Поняття долі в античній філософії 389 5.12.3. Постановка питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії 392 5.12.4. Філософія Відродження: нове бачення місця та ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі 399 Лекція 13. Історія як витвір людини. Суб’єкт історії 403 5.13.1. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет 403 5.13.2. Від онтології субстанції — до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі XVIII — початку XIX ст 407 5.13.3. Сучасна практична філософія про комунікативний характер свободи волі 422 Лекція 14. Відкриття мас 427 5.14.1. Поняття народ, маса, натовп 427 5.14.2. Проблема атомізації суспільства та «бунту мас» у XX ст 439 5.14.3. Маси і тоталітаризм 449 Розділ VI. СМИСЛ ІСТОРІЇ 467 Лекція 15. Смисл історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика та сучасність: два підходи до проблеми смислу історії 468 6.15.1. Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії 468 6.15.2. Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії 474 Лекція 16. Цінності історії та цінності людського існування. Свобода, вибір, відповідальність 487 6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування 487 6.16.2. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії. Свобода та відповідальність 490 Іменний покажчик 513 Література 518

Нова книжка доктора філософських наук, професора Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Т. І. Ящук — це розроблений та апробований курс, у якому питання філософії історії авторка розглядає як у загальнофілософському й історичному аспекті, так і проблемно, аналізуючи доробок найвідоміших і найзнаковіших постатей переважно європейських та американських філософів від часів античності до сьогодення. Посібник розраховано на студентів гуманітарних спеціальностей, а також він буде корисним для всіх, кого глибоко цікавлять питання, пов'язані з проблемою призначення людини та долею всього людства.