Біля джерел мислення і буття: замість вступу 11 ІДЕЯ МОДЕРНУ І ТРАДИЦІЯ ЗАХОДУ 1. Ідея модерну у традиції: антично-середньовічні витоки 21 2. Ідея Модерну проти традиції: суперечність у рамках єдності 28 2.1. Леґітимність Нового часу: самоствердження людини проти теологічного абсолютизму (Ганс Блюменберґ) 29 2.2. Самолеґітимація проекту Просвітництва 38 Апорії модерної теорії легітимації 46 1. Історичний контекст виникнення теорії легітимації. Що таке легітимація? 46 2. Основні мотиви пошуку леґітимаційних засад політики і права 48 3. Сутнісні риси модерного проекту легітимації 51 4. Суперечності і недоліки Габермасової теорії легітимації 53 5. Чи можлива іманентна легітимація наших практик? 59 Презентація «Європейського словника філософій» 63 1. Поняття ітриtаtiо: аспекти неперекладності 65 2. Значення терміна в європейських мовах 66 3. Джерела походження терміна imputatio 68 4. Поєднання трьох джерел у християнському вченні про відповідальність особи і підстави її провини та відновлення 73 5. Термін imputatio у практичній філософії ХVII-ХVІІІ століть: від Пуфендорфа до Канта 80 6. Термін imputatio у гуманітарній культурі другої половини XIX - першої половини XX століть 87 7. Звуження значення терміна ітрШаНо у філософії права XX століття (На прикладі Ганса Кельзена) 91 8. Поняття imputatio: підсумки та перспективи 95 АФИНЫ И ИЕРУСАЛИМ: ПРОВИДЕНЦИАЛЬНОЕ ЕДИНСТВО И НЕСКОНЧАЕМАЯ ТЯЖБА. ПАРАДОКСЫ ДЕЭЛЛИНИЗАЦИИ Лекция, прочитанная в Киевском Летнем богословском институте (июль 2009 г.) 98 1. Вступление. Постановка вопроса 98 2. Деэллинизация, ее мотивы и цели . 99 2.1. Недостаток терминологии для описанияc встречи Афин и Иерусалима 100 2.2. Основной мотив деэллинизации: чистота христианства 101 3. Парадокс деэллинизации: формулировка 102 4. Парадокс деэллинизации: пример св. Августина 104 5. Деэллинизация и Модерн 107 6. Как объяснить парадокс деэллинизации? 108 «ВСЕ ЛЮДИ ПО ПРИРОДЕ СТРЕМЯТСЯ К ЗНАНИЮ». ПОИСК ИСТИНЫ, ИДЕЯ УНИВЕРСИТЕТА И ПРОПОВЕДЬ ЕВАНГЕЛИЯ Лекция, прочитанная в Киевском Летнем богословском институте (июль 2010 г.) 111 ПРАВОСЛАВНЫЙ МЫСЛИТЕЛЬ В КОНТЕКСТЕ ЕВРОПЕЙСКОЙ КУЛЬТУРЫ: «НАПРЯЖЕННЫЕ ПРОТИВОЧУВСТВИЯ» С. АВЕРИНЦЕВА 122 ВАЛЬТЕР КАСПЕР ЯК БОГОСЛОВ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЄДНОСТІ 138 РИМСКИЕ ЗАМЕТКИ 146 НЕПОВСEДНЕВНОСТЬ ХРИСТИАНСТВА 155 ТЕОРІЯ СУБСТАНЦІЇ В АРИСТОТЕЛЯ I. Аристотелева теорія субстанції: відкрите питання 166 1. Вплив Аристотелевої теорії субстанції на філософську традицію 166 2. Історичні й методологічні зауваги 169 2.1. Коротка історія перекладів «Метафізики» 169 2.2. Методологічні зауваги 172 2.2.1. З якої позиції досліджується теорія субстанції Аристотеля? 172 2.2.2. На які мови орієнтується аналіз Аристотелевої субстанції? 172 2.2.3. Синоптичний підхід: різні інтерпретації теорії субстанції 173 II. Основні значення терміна oysia: загальна структура й українські переклади окремих розділів книги Z 1. Загальна структура книги Z. Різні значення субстанції та її головне значення 174 1.1. Структура книги Z 174 1.2. Основні терміни та роз'яснення їх. 179 2. Фрагменти книги Z в українському перекладі 182 2.1. Книга Z розділ 1: проблема субстанції (1028 а10- 1028 b5) 182 2.2. Книга Z розділ 3: субстанція як підмет і як матерія 183 2.3. Книга Z розділ 4: перша субстанція як щосність (to tiі en еіпаі) і форма (eidos). Розуміння щосності 184 2.4. Книга Z розділ 6: щосність і конкретна річ: to te en еіпаі i hekaston 187 2.5. Субстанція як сінолон (Z 7-12) 188 2.7. Книга Z розділ 17: субстанція в первинному значенні - це форма як онтологічний принцип 190 III. Сучасні інтерпретації Аристотелевої теорії субстанції 192 Інтерпретація Крістофа Горна і Крістофа Раппа 192 Інтерпретація Горста Зайдля 199 Інтерпритація Джованні Реале 202 Інтерпретація Інґмара Дюрінґа 208 Інтерпретація Вільяма Девіда Росса 215 Інтерпретація О.Ф. Лосева 221 Інтерпретація Андреаса Бехлі й Андреаса Ґрезера 231 Інтерпретація Вальтера Бруґґера 235 Інтерпретація Мечислава Кромпца 237 Інтерпретація Иорґа Діссе 241 Інтерпретація Міхала Хеллера 242 Інтерпретація Вольфгарта Панненберґа 243 Замість резюме. Теорія субстанції: невичерпне джерело запитування 243 АПОФАТИЗМ У МИСЛЕННІ св. ТОМИ АКВІНСЬКОГО Вступ: питання про місце негативної теології в томістичній системі 249 1. Місце via remotionis у загальній структурі «трьох шляхів» 250 2. Чи можливо бачити або пізнавати сутність Бога? 257 3. Як можливо бачити чи пізнавати сутність Бога? 262 ВЕРА КАК ЦЕЛОСТНЫЙ АКТ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ПОЗНАНИЯ: ТОМИСТСКИЕ МЕДИТАЦИИ 271 1.1. Что значит верить? 272 1.2. Что такое вера? 279 1.3. Является ли вера добродетелью? 281 1.4. Что является «субъектом» веры? 283 1.5. Является ли любовь формой веры? 285 1.6. Что есть в собственном смысле предметом веры? 288 1.7. Является ли вера чем-то необходимым для человека? 292 СВІТЛО ІНТЕЛЕКТУ І СПОГЛЯДАННЯ СУТНОСТІ БОГА: МЕТАФІЗИКА ПІЗНАННЯ У СВ. ТОМИ АКВІНСЬКОГО 1. Вступ: про дар раціональності 298 1.1. Визначення мети й окреслення перспективи в дослідженні епістемології Аквіната 299 1.2. Методологічні зауваги 299 2. Базові структури природного пізнання та їхні онтологічні передумови 300 2.1. Що таке природне пізнання? 300 2.2. Конститутивні елементи природного пізнання: теорія інтелекту 305 2.2.1. Теорія спроможностей 306 2.2.2. Можливісний і активний інтелект як відмінні одна від одної спроможності 310 2.3. В який спосіб душа пізнає матеріальний світ? 314 2.4. Спосіб і порядок пізнання. Що саме ми пізнаємо в матеріальних речах? 327 2.5. В який спосіб наша душа пізнає саму себе і речі, що є вищими за неї? 343 3. Томістична концепція інтенційності 345 3.1. Поняття когнітивної сутності 346 3.2. Інтенційне або духовне буття 347 4. Дискусійні питання томістичної епістемології 351 4.1. Чи є епістемологія Аквіната різновидом емпіризму? 351 4.2. Чи заперечує Аквінат пізнання a priori? 353 4.3. Чи був Аквінат репрезентаціоністом? 358 4.4. В якому сенсі Тома припускає теорію ідей? Чи є Тома реалістом? 362 Теорії ідей і божественна причина унікальності кожного творіння 364 Що означає інтелектуальна множина ідей в єдиній сутності? 366 Теорія ідей і томістична епістемологія 368 5. Біля джерел раціональності: природне світло як відображення вічного світла 375 5.1. Внутрішній зв’язок природного і надприродного пізнання 376 МАТЕРИАЛЫ К СЛОВАРЮ АНТИЧНОЙ И СРЕДНЕВЕКОВОЙ ФИЛОСОФИИ ДИАЛОГИ ПЛАТОНА 382 «Менон» 382 1. Пример с определением очертания 383 2. Пример с диагональю в квадрате 384 3. Геометрическое предположение (hypothesis) о возможности вписать фигуру в круг 385 «Теэтет» 388 Вопрос о сущности знания и образы уподобления и повивального искусства 389 1. Знание как непосредственное восприятие 390 2. Знание как истинное мнение 392 3. Знание - правильное (истинное) мнение с объяснением 394 «Федон» 395 Философия как опыт умирания и смерти на фоне вопроса о бессмертии души 396 Аргумент знания как припоминания 396 Интеллигибельность души в свете ее отношения к идеям 397 Познание на основании логосов или речей 397 «Парменид» 400 Как понимать Платонову критику идей? 400 Критика дуализма идей и вещей у Платона 402 Диалектика единого и многого 404 «Софист» 406 Вопрос об онтологическом статусе образов и подобий 406 Два подхода к бытию: натуралисты и друзья идей 406 Преодоление давнего спора о бытии посредством methexis-метафизики 407 Классификация methexis-отношений между идеями и определение диалектики 408 Главные роды как прообраз трансценденталий 409 Иллюстрация methexis-метафизики на примере понятия движения 410 Разрешение проблемы ложных высказываний 411 «Государство» «Politeia» (лат. Res publica - «Государство») 413 1. Вопрос о познании блага 417 2. Благо как перво-принцип в его отношении к идеям 418 3. Что является собственным предметом научного рассмотрения? 420 АРИСТОТЕЛЬ «Метафизика» «Метафизика» (Та meta ta physika) 422 Происхождение термина «метафизика»: библиотекарская случайность или обозначение сути дела? 422 Латинские переводы «Метафизики» и судьбы аристотелевского наследия 425 Структура трактата 428 Природа Бога 440 Что мыслит и познает Бог? 441 Как Бог приводит в движение мир? 442 ИОАНН ДУНС СКОТ Ordinatio Ordinatio (Opus oxoniense - Комментарий на «Сентенции» Петра Ломбардского) 446 Специфика интеллектуального интуитивного познания 446 УИЛЬЯМ ОККАМ Ordinatio Ordinatio/Scriptum in librum primum sententiarum (Комментарий к I книге Сентенций Петра Ломбардского) 456 Интуитивное интеллектуальное познание: развитие теории Дунса Скота 456 Отличие Оккамового толкования интуитивного познания от позиции Дунса Скота 458 Последствия гипотезы о всемогуществе Бога для развития эпистемологии 460 В практической философии 461 Сумма логики Сумма логики (summa logicae) Структура «Логической Суммы» 464 Определение логики как особой науки 464 Проблема ментального языка 465 Проблема универсалий 467 Відомості про автора 472

Пропонована книга - досвід наближення до джерел мислення і буття за допомогою майстрів філософської і теологічної думки. Книга складається з кількох тематичних розділів. Перший із них присвячений дослідженню впливів християнства на формування європейської традиції. Автор намагається довести, що європейська цивілізація має шанс на продуктивний розвиток тільки усвідомлюючи християнське підґрунтя фундаментальних цінностей Європи. У зв'язку із цим особлива увага приділяється ключовій ролі християнської теології у формуванні європейської раціональності. Значну частину книги становлять студії теологічних й епістемологічних поглядів святого Томи Аквінського. кремий розділ книги присвячений дослідженню головних філософських ідей Аристотеля. Вперше у вітчизняній літературі пропонується аналіз Аристотелевого поняття субстанції (оуsіа) як відкритого горизонту запитування й пошуку. У статтях останнього розділу досліджується вплив Платона, Аристотеля, Дунса Скота і Вільяма Оккама на формування модерної епістемології і практичної філософії.