Семіотика інтертекстуальності публіцистичного тексту: соціально-комунікативна рецепсія : монографія / Валентина Галич

Main Author: Галич, В. М., 1953-, Валентина МиколаївнаLanguage: українська.Country: УКРАЇНА.Publication: Рівне : ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченко" , 2015Description: 119 с. : іл.ISBN: 978-966-617-368-6.Classification: 81.002Contents note: ВСТУПНЕ СЛОВО -- 4 1. Наукові обрії проблеми інтертекстуальності -- 10 2. Власне інтертекстуальність: прагматика цитувань -- 24 3. Архітекстуальність у полемічному науковому дискурсі -- 30 4. Паратекстуальність “у співпраці” з метатекстуальністю: генерування нових значень -- 32 5. Метатекстуальність як персоналізований “текст у тексті про текст” -- 51 6. Гіпертекстуальність: площина семіотичної взаємодії різних типів інтертексту -- 57 7. Інтертекст як троп: прецедентні антропоніми в майстерні письменника-публіциста -- 66 8. Інтертекстуальна стратегія топоніма як асоціативного індикатора дейксису -- 86 9. Інтертекстуальність як метод текстотворення в процесах саморедагування -- 89 10. Семіотичний дискурс реалізації творчих задумів: пошук оптимальних жанрових форм у виявах мета- та архі-текстуальності -- 99 Abstract: У монографії розглядається одна з актуальних проблем журналістикознавства - семіотика інтертекстуальності публіцистистичного тексту. Дискурсологічний аналіз різних типів інтертекстуальності з урахуванням їх системних і діалектичних зв’язків, жанрової специфіки публіцистичних творів та індивідуального стилю автора здійснений на матеріалі літературної діяльності Олеся Гончара - видатного українського письменника, публіциста й громадського діяча XX ст. Семіотичний підхід дозволив з’ясувати міжтекстуальні перегуки публіцистичних, мемуарних та художніх творів митця, розкрити прагматику цитувань і генерування нових значень у процесах взаємодії пара-, мета-, гіпер- та архітекстуальності, представити в креа-тивних діях саморедагування інтертекстуальність як метод текстотворення. Уведення інтертекстуальності в параметри соціального часу і простору розкриває шляхи концептуалізації дійсності та вектори комунікативних стратегій доби. Для науковців та викладачів, докторантів, аспірантів і студентів спеціальності “журналістика”..Subject: журналистика публицистический текст Item type: Навчальні видання
Tags from this library: No tags from this library for this title. Log in to add tags.
Star ratings
    Average rating: 0.0 (0 votes)
Holdings
Current library Call number Status Date due Barcode
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту
Науковий фонд
070.1 / Г15 (Browse shelf (Opens below)) Available (Немає обмежень доступу) 41683-003401

ВСТУПНЕ СЛОВО 4 1. Наукові обрії проблеми інтертекстуальності 10 2. Власне інтертекстуальність: прагматика цитувань 24 3. Архітекстуальність у полемічному науковому дискурсі 30 4. Паратекстуальність “у співпраці” з метатекстуальністю: генерування нових значень 32 5. Метатекстуальність як персоналізований “текст у тексті про текст” 51 6. Гіпертекстуальність: площина семіотичної взаємодії різних типів інтертексту 57 7. Інтертекст як троп: прецедентні антропоніми в майстерні письменника-публіциста 66 8. Інтертекстуальна стратегія топоніма як асоціативного індикатора дейксису 86 9. Інтертекстуальність як метод текстотворення в процесах саморедагування 89 10. Семіотичний дискурс реалізації творчих задумів: пошук оптимальних жанрових форм у виявах мета- та архі-текстуальності 99

У монографії розглядається одна з актуальних проблем журналістикознавства - семіотика інтертекстуальності публіцистистичного тексту. Дискурсологічний аналіз різних типів інтертекстуальності з урахуванням їх системних і діалектичних зв’язків, жанрової специфіки публіцистичних творів та індивідуального стилю автора здійснений на матеріалі літературної діяльності Олеся Гончара - видатного українського письменника, публіциста й громадського діяча XX ст. Семіотичний підхід дозволив з’ясувати міжтекстуальні перегуки публіцистичних, мемуарних та художніх творів митця, розкрити прагматику цитувань і генерування нових значень у процесах взаємодії пара-, мета-, гіпер- та архітекстуальності, представити в креа-тивних діях саморедагування інтертекстуальність як метод текстотворення. Уведення інтертекстуальності в параметри соціального часу і простору розкриває шляхи концептуалізації дійсності та вектори комунікативних стратегій доби. Для науковців та викладачів, докторантів, аспірантів і студентів спеціальності “журналістика”.

There are no comments on this title.

to post a comment.

Click on an image to view it in the image viewer

Powered by Koha