Розділ 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ 7 1.1. Поняття мислення 7 1.2. Мислення і мова 10 1.3. Поняття форми мислення і закони мислення 11 1.4. Істинність і правильність мислення 14 1.5. Мова логіки 15 1.6. Логіка як наука 17 1.7. Логіка формальна й діалектична 21 1.8. Значення логіки для судового пізнання 23 Розділ 2. ПОНЯТТЯ 25 2.1. Загальна характеристика поняття 25 2.2. Поняття і слово 27 2.3. Зміст і обсяг поняття 29 2.4. Зміст поняття і склад злочину 31 2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину 32 2.6. Види понять 33 2.7. Відношення між поняттями 36 2.8. Операції над поняттями 42 2.9. Узагальнення і обмеження понять 46 Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ І ПОДІЛ ПОНЯТЬ 48 3.1. Сутність визначення 48 З.2. Види визначень 49 3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні 52 3.4. Поділ понять 55 3.5. Правила поділу 56 3.6. Види поділу понять 58 3.7. Класифікація 59 Розділ 4. СУДЖЕННЯ 62 4.1. Загальна характеристика суджень 62 4.2. Структура судження 63 4.3. Судження і речення 64 4.4. Про роль запитання в судовому пізнанні 66 4.5. Просте судження, види і структура 67 4.6. Категоричні судження, їх види 69 4.7. Розподіленість термінів у судженнях 73 4.8. Логічні змінні та логічні постійні 75 4.9. Судження і пропозиційна функція 76 4.10. Поняття про квантори 77 4.11. Поділ суджень за модальністю 79 4.12. Відношення між судженнями. Види відношень 81 Розділ 5. СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ 85 5.1. Умовне судження 85 5.2. Єднальні (кон’юнктивні) судження 88 5.3. Розподільні (диз’юнктивні) судження 89 5.4. Логічна структура суджень і тлумачення норм права 91 Розділ 6. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ 93 6.1. Загальна характеристика основних законів логіки 93 6.2. Закон тотожності 95 6.3. Закон суперечності 97 6.4. Закон виключеного третього 100 6.5. Закон достатньої підстави 101 6.6. Значення законів логіки для судового дослідження 103 Розділ 7. УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ 107 7.1. Загальна характеристика умовиводів 107 7.2. Безпосередні умовиводи 110 Розділ 8. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ 115 8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів 115 8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад 117 8.3. Аксіома силогізму 118 8.4. Загальні правила категоричного силогізму 120 8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму 125 8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками 131 8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення 132 8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості 136 8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками 138 8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах 139 Розділ 9. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ(продовження) 141 9.1. Умовно-категоричний силогізм 141 9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень 145 9.3. Суто умовний силогізм 146 9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів 148 9.5. Розподільно-категоричний силогізм 153 9.6. Умовно-розподільний силогізм 157 9.7. Скорочені силогізми 159 9.8. Складні і складноскорочені силогізми 161 9.9. Умовиводи із суджень із відношеннями 164 Розділ 10. ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ 167 10.1. Поняття про індукцію 167 10.2. Індукція в судовому пізнанні 170 10.3. Спостереження та експеримент 172 10.4. Повна індукція 174 10.5. Неповна індукція 176 10.6. Індукція через простий перелік 178 10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні 181 10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення 183 10.9. Наукова індукція 184 10.10. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами 185 10.11. Зв’язок індукції і дедукції 194 Розділ 11. АНАЛОГІЯ 196 11.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією 196 11.2. Аналогія в судовому пізнанні 199 Розділ 12. ДОВЕДЕННЯ І СПРОСТУВАННЯ 203 12.1. Поняття доведення 203 12.2. Логічне доведення і судовий доказ 204 12.3. Побудова доведення 205 12.4. Види доведення 210 12.5. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі 213 12.6. Спростування 214 12.7. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях 217 Розділ 13. ГІПОТЕЗА 222 13.1. Поняття гіпотези і її структура 222 13.2. Види гіпотез 226 13.3. Версія в судовому дослідженні 227 13.4. Висування версій 228 13.5. Перевірка версій 231 Вправи 237

Ця книга витримала дев’ять видань і по суті є одним із базових підручників з логіки для студентів юридичних спеціальностей. Найважливіші переваги підручника: чітка побудова матеріалу; автору вдалося навіть найскладніші розділи подати доступно і зрозуміло; теоретичний матеріал органічно поєднується з практикою судового пізнання, особливостями правового дослідження. За змістом підручник повністю відповідає програмі навчальної дисципліни “Логіка” для студентів юридичних спеціальностей.