Вступ 3 Розділ І. Методологія соціологічного пізнання 6 1.1. Предметна область соціології 6 1.2. Категорія «соціальне» у предметній області соціології 10 1.3. Міждисциплінарний характер соціологічного знання 13 1.4. Понятійний апарат соціології 16 1.5. Соціальний світ, соціальна реальність 19 Розділ II. Від соціальної думки до соціологічної теорії 22 2.1. Короткий історичний екскурс 22 2.2. Соціальні уявлення в стародавній індії 24 2.3. Соціальні ідеї у філософії конфуціанства 27 2.4. Соціальні теорії в Давній Греції 29 2.5. Соціальна думка від середньовіччя до нового часу 36 2.6. Соціологічні погляди представників німецької класичної філософії 42 2.7. Соціологічна думка та соціологія в Україні 45 2.7.1. Зародження і розвиток соціологічної думки 45 2.7.2. Початок української соціології 50 2.7.3. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст 57 Розділ III. Соціологічна класика 64 3.1. Огюст Конт - засновник соціології 65 3.1.1. Закон інтелектуальної еволюції 66 3.1.2. Ієрархія наук 69 3.1.3. Соціологія як «соціальна фізика» 70 3.2. Еволюціоністська соціологія Герберта Спенсера 78 3.2.1. Сутність еволюції за Спенсером 81 3.2.2. Органічна аналогія 85 3.2.3. Фактори соціальних процесів 88 3.3. Карл Маркс і марксистська соціологія 92 3.3.1. Маркс про відчуження 94 3.3.2. Історичний матеріалізм 96 3.3.3. Трудова теорія вартості 98 3.3.4. Марксистська соціологія після Маркса 100 3.4. Соціологічний реалізм Еміля Дюркгейма 101 3.4.1. «Соціологізм» як соціальна теорія 103 3.4.2. Проблема соціального зв’язку 108 3.4.3. Соціологія релігії в поглядах Дюркгейма 114 3.5. Розуміюча соціологія Макса Вебера 120 3.5.1. Соціологічний метод 120 3.5.2. Ідеальні типи соціальних дій 123 3.5.3. Соціологія панування 128 3.5.4. Соціологія релігії 132 Розділ IV. Соціологічні концепції соціальної структури 137 4.1. Соціальний інститут як система статусів і ролей 139 4.1.1. Поняття соціального статусу 139 4.1.2. Соціальна роль 144 4.1.3. Соціальний інститут 148 4.2. Соціальна класифікація 152 4.2.1. Марксистська традиція в класовому аналізі 153 4.2.2. Немарксистські підходи до визначення класів 155 4.2.3. Класифікація чи стратифікація? 162 4.3. Соціальна мобільність 166 4.3.1. Сутність, види і параметри 166 4.3.2. Механізми і канали соціальної циркуляції 169 4.3.3. Історичні і загальносвітові тенденції соціальної мобільності 178 4.4. Соціальні системи і соціальні організації 182 4.4.1. Системний підхід: загальні положення 182 4.4.2. Соціальна система: поняття, сутність і проблеми вивчення 186 4.4.3. Соціальна організація як вид соціальної системи 193 Розділ V. Соціальна взаємодія 200 5.1. Соціальна взаємодія як основа соціальних явищ 201 5.1.1. Сутність соціальної взаємодії 201 5.1.2. Трактування соціальної взаємодії у соціологічних теоріях 209 5.1.3. Соціальна взаємодія як інтегруючий фактор утворення малих груп 217 5.2. Соціалізація та інституціалізація 224 5.2.1. Соціалізація як процес інтеграції 224 5.2.2. Інституціалізація 235 5.2.3. Соціальний характер 238 5.3. Відхиляюча поведінка і соціальний контроль 244 5.3.1. Девіація як тип соціальної поведінки 244 5.3.2. Соціологічні пояснення девіантної поведінки 247 5.3.3. Сутність і форми соціального контролю 254 Розділ VI. Соціальна динаміка 257 6.1. Формаційний і цивілізаційний підходи до періодизації розвитку суспільства 258 6.1.1. Теорія суспільно-економічних формацій 258 6.1.2. Цивілізація як етап розвитку людського суспільства 265 6.1.3. Концепції локальних цивілізацій 268 6.1.4. Циклічна теорія П.Сорокіна 272 6.2. Еволюційний і революційний шляхи соціального розвитку 274 6.2.1. Еволюціоністська традиція в соціології 275 6.2.2. Марксистські концепції соціальної революції 283 6.2.3. Немарксистські концепції соціальної революції 288 6.3. Сучасна соціологічна наука про категорії і типи суспільств 291 6.3.1. Глобальні революції як прискорювачі дії соціально- економічних законів 291 6.3.2. Індустріальне суспільство 308 6.3.3. Типологія суспільств 315 Розділ VII. Основні соціологічні поняття 342 7.1. Особистість 342 7.1.1. Поняття особистості 343 7.1.2. Соціальні орієнтації та установки 345 7.1.3. Соціологічні концепції особистості 347 7.2. Соціалізація особистості 350 7.2.1. Соціалізація як спосіб включення індивіда в соціальне середовище 350 7.2.2. Вікові етапи і критичні періоди соціалізації 352 7.2.3. Форми і механізми взаємодії 355 7.2.4. Процес соціалізації в первинних і вторинних групах 356 7.2.5. Управління процесами соціалізації 359 7.3. Основні поняття соціології праці 359 7.3.1. Праця як основна категорія соціології праці 359 7.3.2. Класифікація трудових колективів 367 7.4. Соціальні проблеми розподільчих відносин 370 7.4.1. Сутність розподільчих відносин 370 7.4.2. Соціологія розподілу в умовах перехідного періоду 371 7.4.3. Основні соціологічні підходи до дослідження механізмів розподілу 373 7.5. Соціологічний аналіз соціального конфлікту 375 7.5.1. Типологія соціальних конфліктів 377 7.5.2. Страйк як форма соціального конфлікту 380 7.5.3. Фази і стадії соціального конфлікту 380 7.5.4. Шляхи і способи регулювання соціальних конфліктів. 383 7.6. Соціально-територіальна організація суспільства 387 7.6.1. Місто як об’єкт соціологічного дослідження 387 7.6.2. Місто як матеріальна основа життєдіяльності людини 388 7.6.3. Типологія міст 389 7.6.4. Соціологічні проблеми міста і села 390 7.6.5. Типологія і спосіб життя сільських поселень 391 7.6.6. Урбанізація і системи розселення 394 7.7. Соціологія політики 395 7.7.1. Основні поняття політичної соціології 395 7.7.2. Соціологічні аспекти державної влади 398 7.7.3. Поняття політичної партії, суспільного руху 404 7.7.4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії 404 7.8. Соціологічні проблеми освіти 406 7.8.1. Система освіти в Україні 408 7.8.2. Завдання соціології освіти 409 7.8.3. Функції освіти 413 7.8.4. Основні ступені і форми освіти 414 7.8.5. Соціологія особистості студента 418 7.9. Соціологічні характеристики сучасної науки 419 7.9.1. Стан сучасної науки 419 7.9.2. Етапи розвитку науки 421 7.9.3. Основні проблеми соціології науки 422 7.9.4. Взаємодія науки, техніки і виробництва 425 7.9.5. Наука і наукова діяльність 427 7.10. Категорія «культура» в соціології 432 7.10.1. Що означає поняття «культура»? 432 7.10.2. Основні поняття соціології культури 435 7.10.3. Системний аналіз сучасної культури 439 7.10.4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності 443 7.11. Соціологія сімейно-шлюбних відносин 445 7.11.1. Сім’я, етапи її розвитку 445 7.11.2. Структура сім’ї 448 7.11.3. Функції сім’ї 449 7.11.4. Соціологічний аналіз шлюбних відносин 451 7.11.5. Жінка і сучасна сім’я 455 7.12. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток 456 7.12.1. Поняття «глобалістика» 456 7.12.2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні 459 7.12.3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства 459 7.12.4. Соціальна екологія 467 7.12.5. Соціальне прогнозування 468 Розділ VIII. Методологія й організація соціологічних досліджень 470 8.1.1. Типологія соціологічних досліджень 471 8.1.2. Основні вимоги до розробки програми 472 8.1.3. Вимоги до програми дослідження 476 8.2. Основні прийоми соціологічного дослідження 478 8.2.1. Формування соціологічної вибірки. Типи вибірок 478 8.2.2. Принципи соціологічних вимірів 480 8.2.3. Прийоми збору емпіричної інформації 484 8.2.4. Методи обробки соціологічної інформації 490 Короткий термінологічний словник 492 Плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи 510 Навчально-методичні рекомендації 530 Як підготуватися до контролю знань 533 Список навчальної літератури 538 Висновки... 542

Представляючи увазі читачів цей підручник, автор перш за все хотів, щоби студенти, які вперше вивчають комплекс суспільних наук, відкрили для себе одну з наймолодших і змістовніших наук про суспільство - соціологію.