Вступ до навчального курсу «СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІО-І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ» 1. Коротка передісторія створення навчального курсу 11 2. Основні поняття навчального курсу 12 3. Актуальність навчального курсу 13 4. Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу 14 5. Об’єкт і предмет навчального курсу 15 6. Методологія викладання і структура курсу 15 7. Методи дослідження соціальних комунікацій 16 8. Зв’язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами...17 9. Специфіка викладання і вивчення навчального курсу 18 Питання для самоперевірки 19 Частина перша. ОСНОВИ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Розділ 1. СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ 1.1. Труднощі з визначенням терміна «соціальні комунікації» 22 1.2. Діапазон семантики терміна «соціальні комунікації» 23 1.3. Значення терміна «соціальні комунікації» 23 1.4. Визначення терміна «соціальні комунікації» 26 1.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога 35 1.6. Основи теорії соціальної комунікації 38 1.7. Структура соціальних комунікацій 45 1.8. Види соціальної комунікації 51 1.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології 51 Список використаних і рекомендованих джерел 59 Питання для самоперевірки засвоєних знань 62 Навчальні завдання 63 Теми рефератів 63 Перелік тем для магістерських робіт із теорії соціальних комунікацій 63 Розділ 2. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 2.1. Значення термінів «соціолінгвістика» і «соціолінгвістичний аспект» 64 2.2. Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід 67 2.3. Основні методи соціолінгвістики 68 2.4. Соціолінгвістичні ідеї і концепції 70 2.5. Соціальні комунікації і соціолінгвістика 89 2.6. Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їх критика.. 91 Список використаних і рекомендованих джерел 94 Питання для самоперевірки засвоєних знань 100 Навчальні завдання 101 Теми рефератів 101 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 101 Розділ З. ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 3.1. Значення термінів «психолінгвістика» і «психолінгвістичний аспект» 102 3.2. Психологія і лінгвістика: шляхи перетину 102 3.3. Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій 104 3.4. Методи психолінгвістики: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності 116 Список використаних і рекомендованих джерел 126 Питання для самоперевірки засвоєних знань 128 Навчальні завдання 128 Теми рефератів 129 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 129 Частина друга. ПРАКСИОЛОГІЯ (ПРИКЛАДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ) ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Розділ 4. СПЕЦИФІКА СОЦІОКУЛЬТУРНИХ МАРКЕРІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В МАС-МЕДІА 4.1. Значення використовуваних термінів 132 4.2. Проблема дослідження 132 4.3. Методика дослідження 133 4.4. Інтерпретація одержаних даних 134 Висновки 144 Додатки 146 Питання для самоперевірки засвоєних знань 156 Навчальні завдання 156 Теми рефератів та дослідницькі теми 156 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 157 Розділ 5. РЕГІОНАЛЬНІ МАС-МЕДІА І ПОЛІТИЧНА «ЗАБАРВЛЕНІСТЬ» ЖУРНАЛІСТІВ 5.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ 158 5.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних ЗМІ 159 5.3. Інтерпретація результатів, одержаних за праксиметричним методом 161 5.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих ЗМІ 167 Список використаних і рекомендованих джерел 168 Періодичні видання, проаналізовані в дослідженні 168 Додатки 169 Питання для самоперевірки засвоєних знань 173 Навчальні завдання 173 Теми рефератів та дослідницькі теми 173 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 174 Розділ 6. ПРИЙОМИ СУГЕСТІЇ В МАС-МЕДІА УКРАЇНИ 6.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні 175 6.2. Дослідження процесів навіювання 176 6.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа 177 6.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації 178 6.5. Типи та види прийомів комунікатора 179 6.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа 181 6.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація одержаних даних 182 Висновки дослідження 186 Список використаних та рекомендованих джерел 187 Додатки 189 Питання для самоперевірки засвоєних знань 197 Навчальні завдання 197 Теми рефератів 197 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 198 Розділ 7. СОЦІАЛЬНА АВТОІДЕНТИФІКАЦ1Я ПОЛІТИКА В БІОГРАФІЧНОМУ ІНТЕРВ’Ю: ПСИХОЛІНГ ВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ 7.1. Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналізу біографій 200 7.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікацп політика в біографічному лейтмогивному інтерв'ю 201 7.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів 203 7.4. Структура й особливості аналізу 205 7.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біоірафічного інтерв’ю політика, в якому він зараховує себе до певної соціальної групи 206 7.6. Кількість фрагментів, у яких політик вказує на особливість протікання і специфіки стадії власної соціалізації 207 7.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей 208 7.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього) 209 7.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв’ю 210 7.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери 211 7.11. Визначення вікових особливостей 212 7.12. Визначення установок особи 212 7.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб чи комплексів 213 7.14. Кількість вжитих визначених звуко- і буквосполучень та визначення їхніх характеристик за м’якістю-твердістю 215 7.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики 218 7.16. Кількість речень визначеної довжини і структури 219 7.17. Кількість фрагментів тексту, у яких відображено політичні процеси. Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов’язане з політикою 221 7.18. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика 221 7.19. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю 222 Список використаних і рекомендованих джерел 224 Додатки 225 Питання для самоперевірки засвоєних знань 235 Навчальні завдання 235 Теми рефератів і дослідницькі теми 236 Перелік гем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 236 Розділ 8. МАС-МЕДІА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО З ПОЗИЦІЙ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ Й ТЕОРІЇ КОМУНІКАЦІЇ 8.1. Значення вживаних термінів 237 8.2. Історія вивчення проблеми 238 8.3. Модель Чарльза Осгуда в психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянського суспільства 239 8.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа» 240 8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства 242 8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів 245 8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту 247 8.8. Структура журналістського тексту 248 8.9. Чоловічі та жіночі тексти журналістів 248 8.10. Вплив ситуативних чинників на подавання журналістами текстів повідомлень 249 Висновки 252 Список використаних і рекомендованих джерел 256 Питання для самоперевірки засвоєних знань 257 Навчальні завдання 258 Теми рефератів та дослідницькі теми 258 Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій 258 Частина третя ІННОВАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ У ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Розділ 9. НООЦЕНТРИЗМ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ НОВОЇ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ 9.1. Теорія ноосфери В. І. Вернадського й теорія етногенезу Л. М. Гумільова як поштовх до створення теорії нооцентризму 259 9.2. Апологетика і критика «нооцентрично орієнтованих» ідей 265 9.3. Аналогії І. Канта як джерело нооцентризму 271 9.4. Постулати нооцентризму 272 9.5. Застереження нооцентризму 274 Висновки 275 Список використаних і рекомендованих джерел 275 Методичне забезпечення навчального курсу «СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІО- І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ» Вимоги до написання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) із навчального курсу 279 Методи навчання 281 Методи оцінювання 281 Розподіл балів, що присвоюються студентам 282 Методичне забезпечення 282 Перелік питань для співбесіди (заліку) 282

Навчальний посібник присвячено аналізу соціальних комунікацій з погляду соціолінгвістичного і психолінгвістичного аналізу. Автор пропонує теоретичне обгрунтування положень сучасної наукової галузі " соціальні комунікації", подає праксологічну частину, в якій розповідає про практичне застосування теоретичних методологічних положень при вивченні соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа, про вживання психолінгвістичних одиниць у регіональних ЗМІ, про сугестивні прийоми в мас-медіа, про взаємовплив мас-медіа і громадського суспільства, про соціальну аутоідентифікацію політика в глибинному лейтмотивному біографічному інтерв'ю. Запропоновано й інноваційний погляд на теорію соціальних комунікацій. Для студентів, науковців-викладачів, які навчаються, викладають або здійснюють дослідження в галузях: "соціальні комунікації", "соціологія", "політологія", "психологія" та "філологія"