Бібліогр.: с.224-235

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1 МЕТОДИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ МУЗИКОЗНАВСТВА ТА ПСИХОЛОГІЇ МИСТЕЦТВА 13 1.1 Психологічні передумови мистецтвознавчого аналізу: міркування про метод 13 1.2 Пізнавальні установки сучасного музикознавства як методичні чинники психології мистецтва 28 1.3 Музикознавчі ракурси «психології мистецтва» Л.С. Виготського 44 1.4 Психологічні засади музичного мислення та смислові засади музичної мови 61

РОЗДІЛ 2 ПРОВІДНІ КАТЕГОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 76 2.1 Категорія духовності та поняття артефакту у психології мистецтва: музикознавчий аспект 76 2.2 Інтердисциплінарні тенденції сучасного музикознавства та ноологічна понятійна сфера 94 2.3 Трагічне пізнання та катарсис: від естетико-психологічного аналізу до музичної теорії 118 2.4 Категорія часу та психологічні аспекти проблеми музичної темпоральности 140

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНА МУЗИКОЗНАВЧА АНАЛІТИКА ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО МИСТЕЦТВА 155 3.1 Предметні інновації сучасного музикознавства та нові аналітичні парадигми мистецтвознавчого аналізу 155 3.2 Інтерпретативний час та мова музики 177 3.3 Від явища внутрішньої форми до категорії «внутрішньої людини» 194

ВИСНОВКИ 216

ЛІТЕРАТУРА 224

У монографії здійснюється оновлений підхід до психології мистецтва як музикознавчої дисципліни, визначаються її методологічні засади, предметний та категоріальний зміст, сновні проблемні напрями. Пропонується авторська концепція психології мистецтва як галузі сучасного гуманітарного знання, музикознавчої епістемології як метатеоретичного рівня психології мистецтва, що висвітлює питання музичного мислення, музичної свідомості та її мовної організації, іманентних чинників музичного логосу. Дослідження призначене для широкого світньо-наукового кола гуманітаріїв, водночас найбільше спрямоване до музикознавців та психологів, які розвивають міждисциплінарні зв’язки та є причетними до проблематики людинознавства.