Бібліогр.: 516-552 с.

Подяки 8

Список скорочень 9

Вступ. Продовжити розмову, що обірвалася так раптово 10

I. Забута столиця та її школа 17 1.1. Багатогранно про Багатолюдну. Історія проблеми і методологія 18 1.2. Контекст розвитку школи 40 1.3. Учні Петра і Павла: школа очима антіохійців 50 1.4. Антіохійська соціальна мережа 83 Висновки з Розділу І 93 Примітки до Розділу І 96

ІІ. Homo Antiochenus: антропологія у метафорах і переказах 112 II.1. Образ Божий: поміж видимим і невидимим 114 ІІ.2. «Земні ангели» і «люди, що на землі» 139 ІІ.3. Діти і дорослі 163 ІІ.4. Раби і вільні 188 ІІ.5. Робітники і співці 205 ІІ.6. Гості й господарі 243 ІІ.7. Лікарі і пацієнти: терапія депресії 258 ІІ.8. Мертві і живі 278 Висновки з Розділу II 297 Примітки до Розділу II 305

III. Роль Антіохійської школи у розвитку середньовічних слов’янських культур 344 ІІІ.1. Безпосередній сирійський вплив на слов’ян? 346 ІІІ.2. Сирійське християнство у візантійській обкладинці 352 ІІІ.3. Антіохійська екологія в освіті слов’ян: Шестоднев Іоана Болгарського 364 ІІІ.4. Антіохійська святість гостює у Києві 371 ІІІ.5. Антіохійський внесок в уяву киян 383 ІІІ.6. Антіохійський діофізитизм у суперечках про двоперстя 392 Висновки з Розділу III 401 Примітки до Розділу III 404

IV. «Дух свободи внутрь нас родить». Антіохійська спадщина в українському бароко 414 IV. 1. Антіохія і доля Київської митрополії 416 IV.2. Задзеркальні подорожі: Павло Алепський і Василь Григорович-Барський 423 IV.3. Початки українського сходознавства: Іван Мазепа та Симон Тодорський 432 IV.4. Золотоуст переходить на українську 442 IV.5. Повернення до джерел євхаристійної етики: свт. Димитрій Туптало і Стефан Яворський 447 IV.6. Дух свободи, що віє з Антіохії. Григорій Сковорода і Паїсій Величковський 466 Висновки з Розділу IV 484 Примітки до Розділу IV 487

Висновки 496

Джерела 507

Бібліографія 516

Публікації за темою монографії 553

«Покажи мені твою людину, і я покажу тобі мого Бога». Ці слова свт. Фео-філа Антіохійського (ІІ ст.) виражають переконання сирійських християн у тісному зв’язку між пізнанням Бога і пізнанням людини, між догоджанням Богові і вірністю людському єству та реалізацією суто людського покликання. Книга знайомить читача з антропологією Антіохійського осередку — маловідомим, але потужним виміром візантійської патристики, який справив глибокий і різнобічний вплив на весь християнський світ, зокрема, на Київську богословську школу. Книга адресована культурологам, богословам, філософам, релігієзнав-цям і всім зацікавленим у християнській традиції.