Державні фінанси : Навчальний посібник / Базилевич В. Д., Баластрик Л. О.
Язык: українська ; оригинала, українська.Страна: УКРАЇНА.Сведения об издании: За заг. ред. Базилевича В. Д.- К.: Атіка, 2002.Публикация: К. : Атіка, 2002Описание: 367 с.ISBN:966-8074-12-2.Классификация: 67.9(4Укр)26я73Резюме или реферат:Державні фінанси — це складова фінансової системи держави, її центральна сфера, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток. За своєю економічною сутністю державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання фінансових ресурсів держави, призначених для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій. З допомогою державних фінансів держава розподіляє і перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який є головним об’єктом фінансових відносин. Суб’єктами державних фінансів, з одного боку, є держава, з іншого — населення і підприємницькі структури. Державні фінанси як провідна сфера фінансової системи держави опосередковують майже 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. До складу державних фінансів включають: сукупність усіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування. Функціонування державних фінансів невіддільне від держави. Їх необхідність зумовлена тим, що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огляду на відповідні об’єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього середовища, оборона, правопорядок, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення й страхування, охорона здоров’я тощо. Виходячи з цього держава будує свою фінансову політику, визначаючи рівень втручання у господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою. Аналіз теоретичних концепцій і практики промислово розвинутих країн показує, що в умовах ринкової економіки держава бере на себе вирішення тих завдань, які не можуть розв’язуватися приватним сектором, або розв’язуються ним неефективно, тобто державний сектор є необхідним, щоб суспільство залишалось життєздатним. Сучасна економічна теорія розглядає державний сектор у взаємодії з приватним, включаючи до аналізу обидва ці сектори, а економіка промислово розвинутих країн являє собою змішані системи, в яких можливості держави і приватного сектору взаємодіють. Держава коригує неспроможність ринку, надаючи суспільні блага і вживаючи заходів проти негативних зовнішніх ефектів. В умовах недосконалої конкуренції держава проводить політику захисту споживача, організовуючи надання відповідної інформації або втручаючись у процеси ціноутворення приватними виробниками монополістами.. Тип единицы: Навчальні виданняТекущая библиотека | Собрание | Шифр хранения | Состояние | Ожидается на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013678 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013679 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013676 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013677 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013674 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013675 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013672 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013673 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013670 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013671 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013668 | |
Бібліотека Українського Гуманітарного Інституту Науковий фонд | Наукова література | 336(075) / Б17 (Просмотр полки(Открывается ниже)) | Доступно | 41683-013748 |
Державні фінанси — це складова фінансової системи держави, її центральна сфера, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток.
За своєю економічною сутністю державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання фінансових ресурсів держави, призначених для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
З допомогою державних фінансів держава розподіляє і перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який є головним об’єктом фінансових відносин. Суб’єктами державних фінансів, з одного боку, є держава, з іншого — населення і підприємницькі структури. Державні фінанси як провідна сфера фінансової системи держави опосередковують майже 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. До складу державних фінансів включають: сукупність усіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування.
Функціонування державних фінансів невіддільне від держави. Їх необхідність зумовлена тим, що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огляду на відповідні об’єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього середовища, оборона, правопорядок, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення й страхування, охорона здоров’я тощо. Виходячи з цього держава будує свою фінансову політику, визначаючи рівень втручання у господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.
Аналіз теоретичних концепцій і практики промислово розвинутих країн показує, що в умовах ринкової економіки держава бере на себе вирішення тих завдань, які не можуть розв’язуватися приватним сектором, або розв’язуються ним неефективно, тобто державний сектор є необхідним, щоб суспільство залишалось життєздатним. Сучасна економічна теорія розглядає державний сектор у взаємодії з приватним, включаючи до аналізу обидва ці сектори, а економіка промислово розвинутих країн являє собою змішані системи, в яких можливості держави і приватного сектору взаємодіють.
Держава коригує неспроможність ринку, надаючи суспільні блага і вживаючи заходів проти негативних зовнішніх ефектів. В умовах недосконалої конкуренції держава проводить політику захисту споживача, організовуючи надання відповідної інформації або втручаючись у процеси ціноутворення приватними виробниками монополістами.
Для данного заглавия нет комментариев.