ПЕРЕДМОВА НАУКОВОГО РЕДАКТОРА СЕРІЇ ПІДРУЧНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ «КОМП’ЮТИНҐ» 11 ВСТУП 16 Розділ 1. Основи комп'ютерного опрацювання даних 20 1.1. Інформаційні системи та інформаційні технології 20 1.1.1. Передумови виникнення напряму інформаційних систем та технологій 21 1.1.2. Основні поняття та визначення 22 1.1.3. Етапи еволюції інформаційних систем 25 Запитання для повторення та контролю знань 31 Завдання для самостійного розв’язування 31 1.2. Інформація і дані 33 1.2.1. Поняття та розуміння інформації 33 1.2.2. Поняття та властивості даних 34 Запитання для повторення та контролю знань 37 Завдання для самостійного розв'язування 37 Висновки до розділу 1 40 Розділ 2. Моделі баз даних 41 2.1. Архітектура баз даних 41 2.1.1. Моделі даних 42 2.1.2. Архітектура баз даних CODASYL 43 2.1.3. Архітектура баз даних ANSI 44 Запитання для повторення та контролю знань 46 Завдання для самостійного розв'язування 46 2.2. Фізичні моделі даних 48 2.2.1. Одиниці фізичної структури даних 49 2.2.2. Способи реалізації фізичної структури даних 50 Запитання для повторення та контролю знань 52 Завдання для самостійного розв'язування 52 2.3. Концептуальна модель бази даних. Метод “сутність - зв'язок” 54 2.3.1. Сутності та атрибути 55 2.3.2. Види та властивості зв’язків 56 2.3.3. Порядок побудови моделі “сутність-зв'язок” 57 Запитання для повторення та контролю знань 61 Завдання для самостійного розв'язування 61 2.4. Даталогічна концептуальна модель бази даних. Логічні одиниці даних 64 2.4.1. Даталогічний етап побудови баз даних 64 2.4.2. Даталогічні одиниці даних 65 Запитання для повторення та контролю знань 68 Завдання для самостійного розв'язування 69 2.5. Даталогічна концептуальна модель. Види моделей баз даних 70 2.5.1. Класичні моделі баз даних 71 2.5.2. Моделі баз даних побудовані на основі класичних 72 Запитання для повторення та контролю знань 76 Завдання для самостійного розв'язування 76 Висновки до розділу 2 78 Розділ 3. Реляційна модель даних 79 3.1. Концепція реляційної моделі бази даних 80 3.1.1. Математичні основи реляційної моделі баз даних 80 3.1.2. Інформаційне відношення 81 3.1.3. Властивості відношень реляційної бази даних 84 Запитання для повторення та контролю знань 87 Завдання для самостійного розв'язування 87 3.2. Побудова схем реляційних баз даних 90 3.2.1. Аномалії реляційної бази даних 91 3.2.2. Обмеження в реляційних базах даних 93 Запитання для повторення та контролю знань 96 Завдання для самостійного розв'язування 96 3.3. Функціональні залежності в реляційних базах даних 98 3.3.1. Поняття та зміст функціональних залежностей у відношеннях 98 3.3.2. Аксіоматика та властивості функціональних залежностей 100 Запитання для повторення та контролю знань 103 Завдання для самостійного розв’язування 104 3.4. Ключі у відношеннях реляційних баз даних 106 3.4.1. Поняття та зміст ключів у відношеннях 106 3.4.2. Порядок визначення ключів у відношеннях 108 3.4.3. Функції та призначення ключів 109 Запитання для повторення та контролю знань 111 Завдання для самостійного розв'язування 112 3.5. Теорія нормалізації реляційної моделі даних 113 3.5.1. Поняття та призначення процесі» нормалізації 114 3.5.2. Метод нормалізації відношень за Коддом 115 3.5.3. Порядок проектування відношень за методом нормалізації 117 Запитання для повторення та контролю знань 121 Завдання для самостійного розв’язування 121 3.6. Подальша нормалізація відношень. Нормальні форми вищих порядків . 123 3.6.1. Багатозначні залежності у відношеннях 123 3.6.2. Аксіоматика та властивості багатозначних залежностей 124 3.6.3. Четверта та п’ята нормальні форма відношень 126 Запитання для повторення та контролю знань 129 Завдання для самостійного розв'язування 129 Висновки до розділу 3 131 Розділ 4. Засоби маніпулювання даними в реляційній моделі 132 4.1. Поняття реляційної алгебри. Теоретико - множинні операції 134 4.1.1. Операції над відношеннями 134 4.1.2. Теоретико-множинні операції 135 Запитання для повторення та контролю знань 139 Завдання для самостійного розв'язування 139 4.2. Спеціальні реляційні операції 141 4.2.1. Операція проекції відношень 142 4.2.2. Операція селекції відношень 143 4.2.3. Операція натурального з'єднання відношень 144 4.2.4. Операція умовного з'єднання відношень 145 4.2.5. Операція ділення відношень 146 Запитання для повторення та контролю знань 149 Завдання для самостійного розв'язування 149 4.3. Операції над інформаційним наповненням відношень 151 4.3.1. Призначення та міст операцій зміни інформаційного наповнення відношень 151 4.3.2. Операція додавання кортежу до відношення 152 4.3.3. Операція вилучення кортежів з відношення 153 4.3.4. Операція зміни значень атрибутів у кортежах 154 Запитання для повторення та контролю знань 156 Завдання для самостійного розв'язування 157 4.4. Операції над схемами відношень 158 4.4.1. Операція визначення нового атрибута у відношенні 159 4.4.2. Операція вилучення атрибута з відношення 160 4.4.3. Операція зміни опису атрибута відношення 161 Запитання для повторення та контролю знань 164 Завдання для самостійного розв'язування 165 4.5. Реляційне числення зі змінними-кортежами 166 4.5.1. Основні елементи та терміни реляційного числення зі змінними-кортежами 167 4.5.2. Вирази та формули реляційного числення зі змінними-кортежами 168 4.5.3. Застосування реляційного числення зі змінними-кортежами 169 Запитання для повторення та контролю знань 171 Завдання для самостійного розв’язування 172 4.6. Відповідність формул реляційного числення зі змінними-кортежами та операцій реляційної алгебри 174 4.6.1. Функціональність формул реляційного числення зі змінними-кортежами 175 4.6.2. Теоретико-множинні операції 175 4.6.3. Спеціальні реляційні операції 176 4.6.4. Операції над інформаційним наповненням відношень 177 4.6.5. Операції над схемами відношень 178 Запитання для повторення та контролю знань 179 Завдання для самостійного розв'язування 180 4.7. Реляційне числення зі змінними на доменах 182 4.7.1. Основні елементи та терміни реляційного числення зі змінними на доменах 183 4.7.2. Вирази та формули реляційного числення зі змінними на доменах 184 4.7.3. Застосування реляційного числення зі змінними на доменах 185 4.7.4. Еквівалентність формул реляційного числення зі змінними на доменах та інших засобів маніпулювання даними 185 4.7.5. Вирази еквівалентні до теоретико-множинних операцій реляційної алгебри 186 4.7.6. Вирази еквівалентні до спеціальних реляційних операцій реляційної алгебри 187 4.7.7. Вирази еквівалентні до операцій зміни стану відношень 188 4.7.8. Вирази еквівалентні до спеціальних реляційних операцій над схемами відношень 188 Запитання для повторення та контролю знань 190 Завдання для самостійного розв’язування 190 Висновки до розділу 4 192 Розділ 5. Мови запитів 194 5.1. Мова SQL 195 5.1.1. Коротка історія мови SQL 195 5.1.2. Структура мови SQL 197 5.1.3. Базові поняття мови SQL. Об’єкти бази даних SQL 198 5.1.4. Типи даних SQL 201 5.1.5. Оператори 204 5.1.6. Засоби створення об’єктів бази даних - SQL-DDL 206 5.1.7. Засоби опрацювання даних - SQL-DML 210 5.1.8. Засоби управління даними - SQL-DCL 211 Запитання для повторення та контролю знань 214 Завдання для самостійного розв’язування 215 5.2. Мова Query-By-Example 217 5.2.1. Коротка історія мови Query-By-Example 217 5.2.2 Структура запитів Query-By-Example 218 5.2.3. Пошук та вибір даних засобами Query By-Example 224 5.2.4. Оновлення даних засобами Query-By-Example 229 Запитання для повторення та контролю знань 232 Завдання для самостійного розв'язування 232 Висновки до розділу 5 234 Розділ 6. Створення баз даних 236 6.1. Проектування баз даних 237 6.1.1. Послідовність етапів проектування баз даних 237 6.1.2. Процедури проектування баз даних реляційного типу 239 6.1.3. Метод декомпозиції проектування баз даних реляційного типу 240 6.1.4. Синтетичний метод проектування реляційних баз даних 241 Запитання для повторення та контролю знань 244 Завдання для самостійного розв’язування 244 6.2. Проектування реляційних баз даних з використанням семантичних моделей: ER-діаграми 246 6.2.1. Обмеженість реляційної моделі при проектуванні баз даних 247 6.2.2. Семантичні моделі даних 248 6.2.3. Основні типи елементів моделі "сутність-зв'язок" 249 6.2.4. Діаграма сутностей і зв'язків 251 6.2.5. Типи обмежень та їхнє подання в моделі "сутність-зв'язок" 254 6.2.6. Проблеми ER-моделювання 256 6.2.7. EER-моделювання 256 6.2.8. Нормальні форми ER-діаграм 260 6.2.9. Отримання реляційної схеми з ER-діаграми 261 Запитання для повторення та контролю знань 265 Завдання для самостійного розв’язування 265 6.3. Проектування баз даних засобами UML 270 6.3.1. Основні поняття діаграм класів UML 270 6.3.2. Категорії зв'язків 272 6.3.3. Обмеження цілісності і мова OCL 278 6.3.4. Отримання схеми реляційної бази даних з діаграми класів UML 281 Запитання для повторення та контролю знань 284 Завдання для самостійного розв’язування 285 6.4. Цілісність даних 287 6.4.1. Поняття цілісності даних 287 6.4.2. Цілісність сутностей 288 6.4.3. Цілісність посилань 289 6.4.4. Цілісність доменів 290 6.4.5. Цілісність переходів 291 6.4.6. Цілісністьбази даних 291 6.4.7. Цілісністьтранзакцій 292 6.4.8. Обмеження цілісності 293 6.4.9. Засоби підтримання цілісності даних 297 Запитання для повторення та контролю знань 299 Завдання для самостійного розв'язування 299 6.5. Захист баз даних 302 6.5.1. Поняття безпеки даних 303 6.5.2. Види захисту даних 304 6.5.3. Управління доступом до баз даних 305 6.5.4. Захист від втрат та руйнувань 308 6.5.6. Журналізація даних 309 6.5.6. Копіювання/відновлення баз даних 310 Запитання для повторення та контролю знань 313 Завдання для самостійного розв'язування 314 Висновки до розділу 6 317 Розділ 7. Класифікація баз даних 320 7.1. Розподілені бази даних 321 7.1.1. Основні поняття 322 7.1.2. Різновиди розподілених систем 322 7.1.3. Переваги розподілених баз даних 322 7.1.4. Проблеми розподілених баз даних 327 7.1.5. Розподілена система управління базами даних System R* 329 7.1.6. Інтегровані або федеральні системи і мультибази даних 337 Запитання для повторення та контролю знань 337 Завдання для самостійного розв'язування 338 7.2. Паралельні бази даних 340 7.2.1. Основні поняття паралельної обробки даних 341 7.2.2. Паралельні архітектури 342 7.2.3. Розподіл даних 345 7.2.4. Паралельна обробка запитів 346 7.2.5. Розпаралелювання операцій реляційної алгебри 347 7.2.6. Паралелізм між операціями реляційної алгебри 351 Запитання для повторення та контролю знань 351 Завдання для самостійного розв'язування 352 7.3. Системи баз даних, що ґрунтуються на правилах 354 7.3.1. Екстенсіональна та інтенсіональна частини бази даних 354 7.3.2. Активні бази даних 355 7.3.3. Дедуктивні бази даних 355 Запитання для повторення та контролю знань 357 Завдання для самостійного розв'язування 358 7.4. Об’єктно-орієнтовані бази даних 359 7.4.1. Зв'язок об'єктно-орієнтованих СУБД зі загальними поняттями об'єктно-оріентованого підходу 360 7.4.2. Об'єктно-орієнтовані моделі даних 362 7.4.3. Мови програмування об'єктно-орієнтованих баз даних 364 7.4.4. Мови запитів об'єктно-орієнтованих баз даних 366 7.4.5. Приклади об'єктно-орієнтованих СУБД 369 Запитання для повторення та контролю знань 371 Завдання для самостійного розв’язування 371 7.5. Бази даних в Інтернеті 373 7.5.1. Вступ до Internet та Web 374 7.5.2. Середовище World Wide Web 376 7.5.3. Використання середовища Web як платформи додатків баз даних 380 7.5.4. Платформа Microsoft Web Solution Platform 386 Запитання для повторення та контролю знань 393 Завдання для самостійного розв'язування 394 7.6. Бази знань 397 7.6.1. Поняття комп’ютерних знань 397 7.6.2. Моделі подання знань 399 7.6.3. Отримання знань 404 7.6.4. Інтелектуальний аналіз даних 408 7.6.5. Склад і структура баз знань 411 7.6.6. Засоби побудови та опрацювання баз знань 414 Запитання для повторення та контролю знань 418 Завдання для самостійного розв’язування 418 Висновки до розділу 7 422 ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 425 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 432

Підручник містить матеріал, необхідний для вивчення основних теоретичних засад, функціональних можливостей та практичного застосування сучасних систем і технологій баз даних, розроблення прикладних засобів та комп’ютерних інформаційних систем різного спрямування на основі реляційних баз даних. Призначається для студентів, що навчаються за напрямами галузей знань “Інформатика та обчислювальна техніка”, “Системні науки та кібернетика” і “Системна інженерія” та споріднених галузей знань, пов’язаних з вивченням комп’ютерних інформаційних технологій. Може бути використаний викладачами в якості дидактичного матеріалу, а також для самостійного вивчення і підвищення кваліфікації.