ВСТУП 7 І. ЧАСТИНА. СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ, ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ 9 ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ ЯК ФОРМА ДУХОВНОГО ОСВОЄННЯ СВІТУ ЛЮДИНОЮ; ЇЇ ДЖЕРЕЛА ТА ОСОБЛИВОСТІ 10 1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення 12 1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія 17 1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія 21 1.4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва 25 1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії 31 ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ 39 2.1. Особливості східного та західного типів філософствування 41 2.2. Перші паростки філософської думки. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії 45 2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 53 ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ 59 3.1. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості 61 3.2. Розвиток ідей у натурфілософських («фізичних») школах Стародавньої Греції 62 3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії 67 3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники 74 ТЕМА 4. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 79 4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя 81 4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя 84 4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії 91 ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ І РЕФОРМАЦІЇ 98 5.1. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби. Відродження і Реформація 100 5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія 103 5.3. Ідеї пізнього Відродження та Реформації 108 ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ 116 6.1. Панорама соціально-культурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії 118 6.2. Ідеї та концепції пізнання в філософії Нового часу 121 6.3. Онтологічні та антропологічні ідеї філософії Нового часу. Розуміння соціальних процесів та «вік Просвітництва» 129 ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ 137 7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії 139 7.2. Іммануїл Кант-творець німецької класичної філософії. Основні ідеї І. Канта 143 7.3. Філософські ідеї Й.Г. Фіхте та О.В. Й.Шеллінґа 143 7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії 148 7.5. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха 155 ТЕМА 8. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС У ЄВРОПІ XIX СТ.: ПЕРЕХІД ВІД КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ДО НЕКЛАСИЧНОЇ 158 8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст. 160 8.2. Вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.Кьєркегора 162 8.3. Ідеї розроблення «наукової філософії» у європейській філософії XIX ст. 165 8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї «філософії життя» 169 ТЕМА 9. ЗАРУБІЖНА ФІЛОСОФІЯ XX - ПОЧАТКУ XXI СТ. 173 9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у XX - поч. XXI ст 175 9.2. Сцієнтистські напрями у сучасній зарубіжній філософії 178 9.3. Напрями антропологічного спрямування 183 9.4 Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст 193 9.5. Релігійна філософія XX -XXI ст. 198 9.6. Провідні тенденції розвитку сучасної світової філософії 203 ТЕМА 10. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ 208 10.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Загальні особливості української філософії 209 10.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі та доби Відродження. Поява професійної філософії в Україні 212 10.3. Особливості філософських курсів Києво-Могилянській академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди 222 10.4. Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах 227 10.5. Особливості розвитку української філософії XX ст. 237 ТЕМА 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ 245 11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття 247 10.2. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття 252 10.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення) 259 ТЕМА 12. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА 266 12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки 268 12.2. Проблема походження свідомості 273 12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова 281 12.4. Структура та функції свідомості 289 ТЕМА 13. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ 294 13.1. Поняття пізнання та його види 296 13.2. Рівні і форми пізнання 300 13.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання 304 ТЕМА 14. ЛЮДИНА ТА ЇЇ БУТТЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ 311 14.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини 313 14.2. Діяльність як спосіб людського буття. Сутнісні сили людини та багатство її проявів 318 14.3. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму 323 14.4. Співвідношення понять «людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність» 331 14.5. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентального. Вихідні цінності людського буття 333 14.6. Проблема смерті, безсмертя та сенсу життя людини у філософсько-світоглядному окресленні 339 ТЕМА 15. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ 348 15 1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей 350 15.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи 356 15.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства 362 15.4. Людина і суспільство: основні аспекти взаємозв’язку 367 ТЕМА 16. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ 373 16.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - на початку XX ст. Суттєві ознаки культури 374 16.2. Найбільш поширені підходи до визначення цивілізації. Вихідні ознаки цивілізації 377 16.3. Структурні зв’язки культури та цивілізації. Причини і наслідки можливих конфліктів між культурою та цивілізацією 386 ТЕМА 17. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ 394 17.1. Предмет, проблеми та історія філософії науки та техніки 396 17.2. Феномени науки та техніки в історії людства 398 17.3. Особливості та провідні тенденції сучасних процесів науково-технічного розвитку 414 II. ЧАСТИНА: РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА, ЛОГІКА 426 ТЕМА 18. РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ ФЕНОМЕН ТА ПРЕДМЕТ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА 427 18.1. Прояви релігії в соціально-історичному процесі 429 18.2. Значення терміну «релігія» та особливості релігійного сприйняття світу 433 18.3. Релігієзнавство як наукова дисципліна в його зв’язках із іншими науками та сферами пізнання. Предмет, об’єкт, методи та принципи релігієзнавства 438 18.4. Структура та вихідні елементи релігії 445 18.5. Функції релігії в житті сучасного суспільства 453 ТЕМА 19. ПРОВІДНІ РЕЛІГІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА 459 19.1. Основні класифікації різновидів релігії. Ранні та етно-національні релігії 460 19.2. Світові релігії: а) поняття та ознаки світових релігій; б) буддизм: історія виникнення та різновиди; в) християнство: джерела, основи віровчення та культ; г) іслам як світова релігія 467 ТЕМА 20. ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН РЕЛІГІЙНИХ ВІРУВАНЬ ТА КОНФЕСІЙ В УКРАЇНІ 483 20.1. Дохристиянські вірування давніх українців (русів) 485 20.2. Історичні аспекти загального стану релігійного життя в Україні 488 20.3. Християнські конфесії (УПЦ (МП), УПЦ-КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ, протестанські Церкви, інші релігії) 491 20.4. Неоязичництво як спроба відновлення дохристиянських вірувань 504 20.5. Неохристиянські, навколохристиянські і неорієнтальні утворення 505 20.6. Діяльність маргінальних сект. Сатанинські культи 511 ТЕМА 21. ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ 517 21.1. Загальні особливості соціально-гуманітарного пізнання 519 21.2. Етимологія термінів «етика» та «мораль». Предмет етики. Співвідношення моральних, релігійних та юридичних норм в суспільному житті 523 21.3. Предмет естетики. Співвідношення етики та естетики та їх структура 532 21.4. Місце етики та естетики в духовній культурі людства 537 ТЕМА 22. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ 544 22.1. Особливості категорій етики. Міждисциплінарний характер естетики 547 22.2. Добро і зло як центральні етичні категорії. Категорії моральної діяльності та етичних характеристик людини (совість, честь, гідність, справедливість) 553 22.3. Категорії естетики: поняття краси, прекрасного та естетичного; прекрасне і потворне. Категорії піднесеного, ницого, трагічного і комічного в естетиці 570 22.4. Основні сфери проявів естетичного та естетичного в житті сучасного суспільства 581 ТЕМА 23. ВИНИКНЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЛОГІКИ 593 23.1. Особливості логіки як філософського вчення про людське мислення 595 23.2. Історичні етапи розвитку традиційної логіки 598 23.3. Виникнення та розвиток символічної (математичної) логіки 606 ТЕМА 24. ЛОГІКА ПРО ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ ЛЮДСЬКОГО МИСЛЕННЯ 611 24.1 Визначення поняття «форма логічного мислення». Поняття як вихідна форма логічного мислення; основні операції із поняттями 613 24.2. Судження та умовиводи як форми логічного мислення 623 24.3. Основні закони правильного мислення 636 24.4. Доведення і спростування в логіці. Гіпотеза та аналогія 639

Підручник с коротким за змістом і доступним за формою викладом історії світової та вітчизняної філософської думки, основних теоретичних проблем сучасної філософії (онтології, пізнання, природи свідомості, людського буття та ін.). Велика увага в книзі приділена філософії історії, особистості, культури та науки. Підручник побудовано у відповідності з учбовою програмою курсу, він забезпечує використання повного комплексу основних методів навчання: словесного, наочного і практичного. Призначений для студентів і аспірантів, широкого кола зацікавлених філософією.