ВСТУП 9 1. Поняття герменевтики 9 2. Герменевтика в історії філософії 10 3. Об'єктивізм і релятивізм 12 4. Мета і предмет дослідження 14 5. Неминучисть упередження 15 I. ПІДСТАВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 17 1. Філософська герменевтика 17 2. Досвід чи «епістеме» 19 3. Підходи до інтерпретації 22 4. Типологія раціональності 24 II. ГЕРМЕНЕВТИКА ТЕКСТУ 31 1. Давня герменевтика слова 31 1.1. Платон 31 1.2. Аристотель 33 1.3. Герменевтична істина з погляду Платона 34 1.4. Філософське навернення і герменевтичне коло 35 1.5. Завдання давньої герменевтики 38 1.6. Інтерпретатори Божого Слова 40 1.6.1. Філон з Александрії 41 1.6.2. Ориген 42 1.6.3. Йоан Касіан 42 1.6.4. Аврелій Авґустин . 43 1.6.4.1. Релігійне навернення і герменевтичне коло 44 1.6.4.2. Внутрішнє і зовнішнє слово 47 1.7. Питання істинності тексту 49 1.8. Давньогрецька і церковна герменевтика 51 2. Ранньомодерна герменевтика слова 52 2.1. Протестанська герменевтика 52 2.1.1. Меланхтон 54 2.1.2 Флацій 56 2.2. Дангавер 59 2.3.1. Семіотична тенденція в герменевтиці 61 2.3.2. Критична тенденція в герменевтиці 64 2.4. Хладний 66 2.5. Маєр 70 2.6. Ернесті 73 2.7. Історичний стосунок герменевтики до інших наук 77 III. ГЕРМЕНЕВТИКА ДУХУ 79 1. Аст . 79 2. Шляєрмахер 84 2.1. Основна герменевтична формула 86 2.2. Життя, уява і метод 90 2.3. Герменевтична спіраль 93 2.4. Апорія романтичної герменевтики 94 3. Дильтай 97 3.1. Принцип універсальності герменевтики 98 3.2. Підстави об єктивності історичного розуміння 104 3.3. Поняття дієвого зв’язку 105 3.4. Життя тут пізнає життя 109 3.5. Суперечність Дильтаєвої герменевтики 114 3.5.1. Дильтай і Гусерль 120 3.5.2. Дильтай і Гайдеґер 128 3.5.3. Дильтай і Ґадамер 132 IV. ГЕРМЕНЕВТИКА ДОСВІДУ 135 4. Досвід і феноменологія 135 4.1. Гусерлів проект феноменології 135 4.2. Інтенційність та ідеація 139 4.3. Рефлексія і трансцендентальна свідомість 141 4.4. Первинний досвід, фундаментальна структура досвіду 149 4.5. Істина у феноменології 154 4.6. Дуалізм трансцендентального суб’єктивізму 157 4.7. Стосунок світів 160 4.8. Поняття горизонту 162 4.9. Життєсвіт 165 4.10. Природна й епістемічна настанови 168 4.11. Поняття допредикативного досвіду 173 4.12. Антигусерлівський аргумент прагматизму 178 4.13. Суперечність Гусерлевої феноменології 181 5. Гайдеґерів проект феноменологічної герменевтики 185 5.1. Принцип фактичності 192 5.2. Обґрунтування у феноменології 195 5.3. Поняття герменевтики. Сенс власного буття 198 6. Феноменологічна онтологія розуміння 204 6.1. Ось-буття і сенс буття 205 6.2. Феномен ось-буття 209 6.3. Фундаментальна онтологічна структура 211 6.4. Первинне екзистенційне самотлумачення і пізнання 215 6.5. Ділосвіт (Werkwelt) 217 6.6. Спів-світ (Mitwelt) 220 6.7. Спосіб буття у світі. Буттєві умови досвіду 222 6.7.1. Перебування 224 6.7.2. Первинне розуміння 224 6.7.3. Тлумачення 227 6.7.4. Сенс і герменевтичне коло 229 6.7.5. Деструкція і поняття традиції. Гайдегер vs. Ґадамер 233 6.7.6. Судження і мовлення 236 6.8. Суперечність феноменологічної онтології розуміння. 239 6.9. Герменевтичний трансценденталізм 240 V. ГЕРМЕНЕВТИКА МИСТЕЦЬКОГО ДОСВІДУ 245 1. Буттєві умови досвіду - за дороговказом мистецтва 245 2. Ґадамер і Колінґвуд 246 3. Колінґвудів натуралізм і фройдизм 247 3.1. Уява й насолода 249 3.2. Реклама і катарсис 251 3.3. Мистецтво і магія 252 3.4. Допредикативний досвід і мистецтво 255 3.5. Колінґвудова концепція досвіду 256 3.5.1. Акт відчуття 257 3.5.2. Акт уяви 258 3.6. Допредикативний досвід у прагматичному аспекті 259 3.7. Уява і метафора 260 3.8. Гра і мистецтво 261 3.9. Акт думки і час 262 3.10. Досвід уяви цілісної діяльності. Образ і наратив 263 3.11. Досвід думки й інтерпретація 265 3.12. Висновок із Колінґвудової концепції досвіду. 266 3.13. Колінґвудова концепція мови 267 3.14. Жест 267 3.15. Мистецтво як мова. Техніка і творчість 268 3.16. Висновок із поглядів Колінґвуда на мистецтво 270 4. Онтологія твору 270 4.1. Метафізика й онтологія твору 272 4.2. Герменевтична антропологія 276 4.3. Поняття онтології твору . 277 4.4. Буттєва інтенційність твору 278 4.5. Алегорія і символ 279 4.6. Знак і буттєва валентність 282 4.7. Текст і образ 283 4.8. Світ твору й досвід буття 286 4.9. Гра. Ґадамер vs. Колінґвуд 288 4.10. Катарсис. Ґадамер vs. Колінгвуд 290 4.11. Висновок із зіставлення Ґадамера і Колінґвуда 292 VI. ПЕРЕКЛАД І СЕНС 296 1. Досвід як переклад. 296 2. Адекватність перекладу 297 3. Ґрадація значливості й перекладності 301 4. Універсальність перекладу. Скінченність і мовність розуміння 304 5. Діалог і герменевтична відстань як умови досвіду 306 6. Перевага письма 309 7. Висновки 312 Список використаної літератури 317

У книжці йдеться про те, як філософія прояснює умови набування життєвого досвіду. Автор також з’ясовує, як ці умови досліджувала герменевтика - наука про тлумачення сенсу. В історії герменевтики, описаній у монографії, підкреслено моменти, які дають змогу філософії довести, що буттєві умови розуміння не зводяться до «техніки» інтерпретації тексту чи іншого вияву думки. Книжка також містить аналіз поглядів Авґустина, Дильтая, Гусерля, Гайдеґера, Колінґвуда, Ґадамера та інших філософів. Показано, як із цих поглядів випливає, що будь-яке розуміння сенсу обумовлене й певним саморозумінням тлумача. Цю істину найочевидніше підтверджує мистецький досвід, якому автор приділяє велику увагу.