000			nam0 4500
001			1189
010			_a966-552-156-Х
090			_a1189
100			_a20171116d2006 m||y0ukry50 ca
101	0		_aukr
102			_aUA
200	1		_aОрганізація баз даних та знань _fПасічник В. В., Резніченко В. А.
210	1		_aК. _cBHV _d2006
215			_a383 с. _cил.
225			_aІнформатика
327	1	1	_bВступ _p11 _bРозділ 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура _p13 _c1.1. Основні поняття баз даних _p13 _d1.1.1. Порівняння баз даних із файловими системами _p13 _d1.1.2. Функції адміністратора бази даних _p16 _d1.1.3. Основні вимоги до систем керування базами даних _p17 _d1.2. Архітектура баз даних _p18 _d1.2.1. Концептуальний рівень _p19 _d1.2.2. Зовнішній рівень _p20 _d1.2.3. Внутрішній рівень _p21 _d1.2.4. Відображення _p22 _c1.3. Функції систем керування базами даних _p22 _c1.4. Історія розвитку баз даних _p23 _cКонтрольні запитання та завдання _p25 _bРозділ 2. Моделі даних _p26 _c2.1. Поняття про моделювання даних _p26 _d2.2. Ієрархічна модель даних _p28 _d2.2.1. Ієрархічна структура даних _p28 _d2.2.2. Операції над ієрархічною структурою _p30 _d2.2.3. Переваги та недоліки ієрархічної моделі _p34 _c2.3. Мережна модель даних _p35 _d2.3.1. Мережна структура даних _p35 _d2.3.2. Операції над мережною структурою _p38 _d2.3.3. Переваги та недоліки мережної моделі _p40 _c2.4. Історія реляційної моделі даних _p40 _cКонтрольні запитання та завдання _p41 _bРозділ 3. Реляційна модель даних _p42 _c3.1. Реляційна структура даних _p42 _c3.2. Реляційна алгебра _p46 _d3.2.1. Операції реляційної алгебри _p46 _d3.2.2. Приклади застосування реляційної алгебри. _p53 _d3.2.3. Властивості операцій реляційної алгебри. Еквівалентні перетворення _p57 _d3.2.4. Оптимізація обчислення виразів реляційної алгебри _p59 _c3.3. Реляційне числення Кодда (зі змінними-кортежами) _p60 _d3.3.1. Означення реляційного числення _p61 _d3.3.2. Приклади використання реляційного числення _p64 _c3.4. Реляційне числення Пірота (зі змінними доменами) _p68 _c3.5. Реляційна повнота та селективна потужність _p69 _cКонтрольні запитання та завдання _p70 _bРозділ 4. Мова SQL _p72 _c4.1. Історія мови SQL та огляд її можливостей _p72 _c4.2. Засоби пошуку даних _p73 _d4.2.1. Основні конструкції мови, призначені для вибирання даних _p73 _d4.2.2. Вирази, умови та оператори _p74 _d4.2.3. Вибирання з кількох таблиць _p76 _d4.2.4. Використання агрегатних функцій _p80 _d4.2.5. Фраза GROUP BY. Групування таблиці за рядками _p83 _d4.2.6. Фраза HAVING. Умова вибирання для груп рядків _p84 _d4.2.7. Фраза ORDER BY. Впорядкування рядків _p85 _d4.2.8. Порядок обчислення запитів _p85 _d4.2.9. Підзапити _p86 _d4.2.10. Використання предикатів ANY, ALL, EXISTS та IN _p88 _d4.2.11. Використання теоретико-множинних операторів _p90 _d4.2.12. Запити, в яких реалізується квантор загальності _p91 _d4.2.13. Використання невизначених значень _p92 _c4.3. Засоби маніпулювання даними _p92 _d4.3.1. Додавання рядків до таблиці. Оператор INSERT _p93 _d4.3.2. Оновлення даних. Оператор UPDATE _p94 _d4.3.3. Видалення рядків таблиці. Оператор DELETE _p95 _c4.4. Операції над схемою бази даних _p96 _d4.4.1. Створення бази даних. Оператор CREATE DATABASE _p96 _d4.4.2. Створення таблиці. Оператор CREATE TABLE _p97 _d4.4.3. Модифікація таблиці. Оператор ALTER TABLE _p98 _d4.4.4. Видалення таблиці. Оператор DROP TABLE _p98 _d4.4.5. Видалення бази даних. Оператор DROP DATABASE _p98 _c4.5. Віртуальні таблиці та індекси _p98 _d4.5.1. Використання віртуальних таблиць _p99 _d4.5.2. Використання індексів _p101 _c46. Транзакції _p103 _d4.6.1. Початок і завершення транзакції _p103 _d4.6.2. Скасування транзакції. Точки збереження _p103 _c47. Тригери _p104 _c4.8. Додаткові можливості _p106 _cКонтрольні запитання та завдання _p108 _bРозділ 5. Мова QBE _p109 _c5.1. Вибирання даних _p109 _d5.1.1. Вибирання окремих стовпців _p110 _d5.1.2. Вибирання за умовою _p110 _d5.1.3. Використання змінних _p112 _d5.1.4. Запити за кількома таблицями _p113 _d5.1.5. Використання бланка умови _p114 _d5.1.6. Використання полів імен таблиць _p115 _d5.1.7. Використання додаткових полів _p116 _d5.1.8. Теоретико-множинні предикати _p117 _d5.1.9. Упорядкування результатів _p118 _d5.1.10. Проміжні таблиці _p119 _d5.1.11. Агрегатні функції _p120 _d5.1.12. Групування рядків таблиць _p121 _d5.1.13. Предикати на групах рядків _p122 _d5.1.14. Ієрархічні запити _p123 _c5.2. Модифікація таблиць бази даних _p125 _d5.2.1. Додавання рядків _p126 _d5.2.2. Оновлення рядків _p127 _d5.2.3. Видалення рядків _p128 _c5.3. Варіант мови QВЕ в СКБД Paradox _p129 _d5.3.1. Пошукові запити _p129 _d5.3.2. Запити дії _p131 _cКонтрольні запитання та завдання _p132 _bРозділ 6. Теорія нормалізації реляційної моделі даних _p134 _c6.1. Функціональні залежності _p134 _d6.1.1. Основні поняття _p134 _d6.1.2. Аксіоматика функціональних залежностей _p135 _d6.1.3. Логічне виведення функціональних залежностей _p136 _c6.2. Нормальні форми реляційних відношень _p137 _d6.2.1. Складені домени і перша нормальна форма _p138 _d6.2.2. Неповні функціональні залежності та друга нормальна форма _p139 _d6.2.3. Транзитивні залежності й третя нормальна форма _p140 _c6.3. Нефункціональні залежності _p142 _d6.3.1. Багатозначні залежності _p142 _d6.3.2. Залежності за з’єднанням _p145 _c6.4. Проектування схеми реляційної бази даних _p146 _d6.4.1. Процедура декомпозиції схеми реляційного відношення _p147 _d6.4.2. Еквівалентність відношень _p147 _d6.4.3. Критерій якості реляційної схеми _p150 _cКонтрольні запитання та завдання _p150 _bРозділ 7. Проектування баз даних _p151 _c7.1 Методологія проектування бази даних _p151 _c7.2. Етапи проектування бази даних _p153 _d7.2.1. Визначення стратегії _p153 _d7.2.2. Аналіз предметної області _p154 _d7.2.3. Концептуальне моделювання предметної області _p156 _d7.2.4. Логічне й фізичне проектування _p156 _c7.3. ER-моделювання предметної області _p157 _d7.3.1. Основні поняття _p158 _d7.3.2. Рекомендації та правила побудови діаграм _p166 _d7.3.3. Складніші поняття ER-моделювання _p167 _d7.3.4. Супутні поняття _p172 _d7.3.5. Нормалізація даних _p172 _d7.3.6. Проектування реляційної бази даних _p175 _cКонтрольні запитання та завдання _p181 _bРозділ 8. Цілісність даних _p182 _c8.1. Поняття про обмеження цілісності _p182 _c82. Декларативні обмеження цілісності _p184 _c8.2. Динамічні обмеження цілісності _p187 _c8.4. Семантичні обмеження цілісності _p189 _c8.5. Підтримка цілісності у разі виникнення перебоїв _p189 _cКонтрольні запитання та завдання _p190 _bРозділ 9. Захист баз даних _p192 _c9.1. Безпека даних _p192 _c9.2. Реєстрація користувачів _p193 _c9.3. Керування правами доступу _p194 _d9.3.1. Кому надаються права доступу _p194 _d9.3.2. Умови надання прав доступу _p195 _d9.3.3. Об’єкти, на які поширюються права доступу _p195 _d9.3.4. Операції, щодо яких специфікуються права доступу _p196 _d9.3.5. Можливість передавання прав доступу іншим особам _p196 _c9.4. Специфікація повноважень в СКБД Oracle _p196 _c9.5. Обов’язкові методи захисту _p197 _c9.6. Ведення журналів доступу _p197 _c9.7. Обхід системи захисту _p198 _cКонтрольні запитання та завдання _p198 _bРозділ 10. Розподілені бази даних _p199 _c10.1. Основні означення _p199 _c10.2. Логічна архітектура розподілених баз даних _p201 _c10.3. Архітектура програмно-технічних засобів розподілених СКБД _p203 _c10.4. Розподілене зберігання даних _p204 _d10.4.1. Фрагментація _p204 _d10.4.2. Реплікація _p209 _c10.5. Обчислення розподілених запитів _p211 _d10.5.1. Обчислення запитів на нефрагментованих відношеннях _p211 _d10.5.2. Обчислення запитів на фрагментованих відношеннях _p212 _c10.6. Обробка розподілених транзакцій _p219 _d10.6.1. Вимоги ACID _p219 _d10.6.2. Загальна схема роботи розподілених транзакцій _p220 _d10.6.3. Керування одночасним доступом. Блокування даних _p221 _d10.6.4. Керування одночасним доступом. Нейтралізація тупиків _p228 _d10.6.5. Керування одночасним доступом. Відновлення після перебоїв _p231 _d10.6.6. Керування одночасним доступом. Надійність обробки розподілених транзакцій _p235 _cКонтрольні запитання та завдання _p238 _bРозділ 11. Паралельні бази даних _p239 _c11.1. Основні поняття паралельної обробки даних _p239 _c11.2. Архітектура багатопроцесорних систем _p240 _c11.3. Розподіл даних _p242 _d11.3.1. Методи розподілу кортежів відношення _p242 _d11.3.2. Проблема нерівномірного розподілу даних _p244 _c11.4. Паралельна обробка запитів _p244 _d11.4.1. Розпаралелювання між запитами _p244 _d11.4.2. Розпаралелювання обробки запиту _p245 _d11.4.3. Розпаралелювання операцій реляційної алгебри _p245 _d11.4.3. Паралелізм між операціями реляційної алгебри _p249 _cКонтрольні запитання та завдання _p250 _bРозділ 12. Дедуктивні бази даних _p251 _c12.1. Основні поняття дедуктивних баз даних _p251 _c12.2. Інтерпретація логічних правил _p252 _c12.3. Мова DATALOG _p253 _c12.4. Обчислення нерекурсивних Datalog-пpoгpaм _p257 _d12.4.1. Відношення, обумовлені тілом правила _p258 _d12.4.2. Зведені правила _p260 _d12.4.3. Обчислення відношень для нерекурсивних програм _p261 _c12.5. Обчислення рекурсивних програм _p263 _d12.5.1. Нерухомі точки для Datalog-рівнянь _p264 _d12.5.2. Розв’язування рекурсивних Datalog-рівнянь _p265 _d12.5.4. Монотонність _p265 _c12.6. Обчислення правил із запереченнями _p266 _d12.6.1. Множинність мінімальних нерухомих точок _p267 _d12.6.2. Стратифіковані заперечення _p268 _d12.6.3. Пошук стратифікації _p269 _d12.6.4. Безпечність і стратифіковані правила _p270 _d12.6.5. Найкраща нерухома точка _p271 _cКонтрольні запитання та завдання _p272 _bРозділ 13. Бази даних в Інтернеті _p273 _c13.1. Основи XML _p273 _d13.1.1. Базові поняття XML _p273 _d13.1.2. Опис структури документа _p275 _d13.1.3. Мови запитів і перетворення XML-даних _p280 _c13.2. Бази даних на основі XML _p281 _d13.2.1. Риси баз даних в технології XML _p281 _d13.2.2. Дані, документи і бази даних _p282 _d13.2.3. Бази даних з дворівневим доступом на основі XML _p285 _c13.3. Бази даних із вбудованою підтримкою XML _p287 _d13.3.1. Різновиди баз даних із вбудованою підтримкою XML _p288 _d13.3.2. Огляд функцій і можливостей БД із вбудованою підтримкою XML _p290 _d13.3.3. Нормалізація у БД із вбудованою підтримкою XML _p293 _d13.3.4. Цілісність посилань у БД із вбудованою підтримкою XML _p294 _c13.4. XML-БД на основі баз даних іншого типу _p296 _c13.5. Мови запитів _p298 _c13.6. Генерація описів DTD зі схеми бази даних і навпаки _p301 _c13.7. Публікування баз даних в Інтернеті _p302 _c13.8. Робота з базами даних через мережу Інтернет _p303 _d13.8.1. Веб-інтерфейс баз даних у пакеті Cold Fusion _p304 _d13.8.2. Доступ до баз даних SQL Server 2000 через веб-інтерфейс _p308 _cКонтрольні запитання та завдання _p311 _bРозділ 14. Об’єктно-орієнтовані бази даних _p313 _c14.1. Сучасний стан досліджень у галузі об’єктно-орієнтованих баз даних _p313 _c14.2. Об’єктно-орієнтована модель ODMG _p314 _c14.3. Мова опису об’єктів ODL ODMG _p317 _d14.3.1. Основні положення _p318 _d14.3.2. Специфікація класів _p321 _c14.4. Об’єктна мова запитів OQL ODMG _p326 _d14.4.1. Запити OQL _p326 _d14.4.2. Обчислення проміжних результатів _p327 _d14.4.3. Вирази конструювання _p327 _c14.5. Архітектура ООСКБД _p339 _d14.5.1. Розширення реляційних СКБД _p339 _d14.5.2. Створення самостійних ООСКБД _p340 _d14.5.3. Об’єктно-реляційні СКБД _p343 _c14.6. Зображення об’єктної моделі в реляційній базі даних _p345 _d14.6.1. Проектування реляційної схеми для зберігання об’єктів _p345 _d14.6.2. Маніпулювання об’єктними даними _p346 _d14.6.3. Виконання запитів _p348 _d14.6.4. Недоліки й обмеження, пов’язані із зображенням об’єктної моделі в реляційній базі даних _p349 _cКонтрольні запитання та завдання _p350 _bРозділ 15. Бази знань _p351 _c15.1. Коли дані стають знаннями _p351 _c15.2. Постулати систем баз даних _p353 _c15.3. Моделі зображення знань _p354 _d15.3.1. Формально-логічна модель _p354 _d15.3.2. Продукційна модель _p355 _d15.3.3. Семантичні мережі _p359 _d15.3.4. Фреймова модель _p364 _d15.3.5. Об’єктне зображення знань _p366 _d15.3.6. Гібридні моделі _p366 _d15.3.7. Розширена реляційна модель даних _p367 _c15.4. Розширення семантики даних. Нечіткі дані _p370 _c15.5. Механізми виведення даних _p374 _d15.5.1. Індуктивне виведення _p374 _d15.5.2. Виведення за аналогією _p375 _cКонтрольні запитання та завдання _p375 _bЛітература _p376 _bАлфавітний покажчик _p378
330			_aУ підручнику детально і грунтовно викладено основи класичної та сучасної теорії, а також важливі практичні аспекти організації баз даних та знань. Докладно розrлянуто реляційну модель даних, реляційну алгебру Кодда, реляційне числення та теорію проектування баз даних. Значну увaгy приділено мові SQL, а також методиці побудови різнотипних запитів. Окремий розділ присвячено мові маніпулювання даними QBE. Викладено основи фізичної організації та захисту баз даних. Крім реляційних, у підручнику досить докладно розглядаються розподілені, паралельні та об'єктно-рієнтовані системи управління базами даних, а також бази дaних в Інтернеті. Досить повно висвітлені питання організації баз знань.
675			_a004.6(075.8)
686			_2rubbkm _a32.973-018.2я73 П19
700		1	_4070 _91443 _aПасічник _bВ. В. _f1956- _gВолодимир Володимирович
701		1	_4070 _91517 _aРезніченко _bВ. А. _gВалерій Анатолійович
801		1	_aUA _bUA-BuIAS _c20171116
942			_2udc _cBOOK _h004.6(075.8) _j004.6(075.8) / П16 _n0 _vП16