Вступне слово 3 Лекція 1. ПРОЯСНЕННЯ СПЕЦИФІКИ східного І ЗАХІДНОГО ШЛЯХІВ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У СВІТІ § 1. Попереднє зауваження 5 1. Чи ІСНУЄ ПРОБЛЕМА “СХІД - ЗАХІД"? § 2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття 5 § 3. Можливість ментального взаємовпливу Сходу і Заходу 7 2. ЗАХІД ЯК ШЛЯХ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У СВІТІ § 4. Античне і християнське в західному бутті 9 § 5. Західне буття як католицька, православна, протестантська культури і способи життя 9 § 6. Проблема північноамериканської, австралійської, латиноамериканської й африканської культур 10 § 7. Ідеї особистості, перетворення природи й історії як основоположні цінності західного шляху буття 11 3. СХІДНИЙ ШЛЯХ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У світі § 8. Буддійське світовідношення як актуальний максимум східного шляху буття 12 § 9. Основоположні начала східного шляху буття: природність, фаталізм, віддяка 12 § 10. Ідея карми та ідея прощення 15 § 11. Висновки і перспективи. Способи буття і філософування Заходу і Сходу 16 ЛІТЕРАТУРА ДО 1-ї ЛЕКЦІЇ 17 Лекція 2. МЕЖІ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ ДАВНЬОЇ ІНДІЇ І КИТАЮ § 12. Попереднє зауваження 18 1. ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ: МОРАЛЬНА ВІДДЯКА ТА її ПОДОЛАННЯ § 13. Корені індійської філософії: Веди й Упанішади 19 § 14. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара 21 § 15. Чому йога поширилася на Заході? 22 § 16. Буддизм: шлях звільнення від карми 23 2. ДАВНЬОКИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ: ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ БУДДИЗМУ § 17. Даосизм: шлях знаходження безсмертя 27 § 18. Конфуціанство: ідея суспільної ієрархії 29 § 19. Буддизм у Китаї 30 § 20. Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність 31 § 21. Доля чань-буддизму в Японії: “мистецтво дзен” 32 § 22. Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підґрунтя східних вчень про людину 32 ЛІТЕРАТУРА ДО 2-ї ЛЕКЦІї 33 Лекція З. ЛЮДИНА і її МЕЖІ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ § 23. Попереднє зауваження 35 1. ФЕНОМЕН РАННЬОЇ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ (РАННЯ КЛАСИКА) § 24. Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії 35 § 25. Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу 38 2. КЛАСИЧНА АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ (ЗРІЛА КЛАСИКА) § 26. Сократ: “пізнай самого себе” 40 § 27. Платон: людина як в’язень у Печері 42 § 28. Аристотель: повернення в’язня в Печеру 45 3. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ЕЛЛІНІЗМУ § 29. Феномен еллінізму 47 § 30. Основні риси філософії епохи еллінізму та її школи 48 § 31. Скептицизм: чи розумний світ? § 32. Стоїцизм як мужність жити § 33. Епікуреїзм: етика насолоди 49 § 34. Неоплатонізм: світ як сходження Єдиного 50 § 35. Висновки і перспективи. Антична філософія як основа європейської філософії 52 ЛІТЕРАТУРА ДО 3-І ЛЕКЦІЇ 52 Лекція 4. РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ ТА її МЕЖ У ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ § 36. Попереднє зауваження 53 1. ФЕНОМЕН СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІї § 37. Християнство як світоглядне підґрунтя філософії Середньовіччя 53 § 38. Основні риси філософії Середньовіччя 55 § 39. Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування 56 2. У ДЖЕРЕЛА ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ § 40. Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм 58 § 41. Законодавець методу екзегези: Філон Александрійський 61 3. ПОЧАТОК СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ: ПАТРИСТИКА § 42. Загальна характеристика патристики 63 § 43. Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: “група” Тертулліана і “група” Августина 64 § 44. Тергулліан: “Вірую, тому що абсурдно” 66 § 45. Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога 67 4. ЗАВЕРШЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ: СХОЛАСТИКА § 46. Що таке схоластика? 68 § 47.Чи існує людина взагалі? 68 § 48 Фома Аквінський і його раціональна містика 69 § 49. Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної 70 § 50. Дайте: “Що рухає сонце і світила?” 73 § 51 Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури 74 ЛІТЕРАТУРА ДО 4-ї ЛЕКЦІЇ 75 Лекція 5. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ: ЛЮДИНА-ТИТАН § 52. Попереднє зауваження 76 1. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ СВОЄЇ ЕПОХИ § 53. Що таке епоха Відродження? 76 § 54. Основні риси філософії епохи Відродження 77 2. РОМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ: ВОСКРЕСІННЯ АНТИЧНОСТІ § 55. Загальна характеристика романського Відродження 78 § 56. Марсіліо Фічіно: творче злиття з Богом 79 § 57. Джордано Бруно і Галілео Галілей: два шляхи свободи 79 3. ГЕРМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ: ВОСКРЕСІННЯ ПЕРШОХРИСТИЯНСТВА § 58. Загальна характеристика германського Відродження 81 § 59. Микола Кузанський і його діалектика Єдиного і безкінечного 83 § 60. Еразм Роттердамський: “Похвала глупству” 83 § 61. Мартін Лютер: повстання германського духу 84 § 62. Висновки і перспективи. Підсумки філософії Відродження: Людина, що творить, і Людина, що вірує 86 ЛІТЕРАТУРА ДО 5-ї ЛЕКЦІЇ 87 Лекція 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ: ГНОСЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОЇ СУТНОСТІ § 63. Попереднє зауваження 88 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ: ЯВИЩЕ ГНОСЕОЛОГІЗМУ § 64. Філософська проблематика Нового Часу 89 § 65. Основні риси філософії Нового Часу 90 2. ПРОТИСТОЯННЯ РАЦІОНАЛІЗМУ ТА ЕМПІРИЗМУ § 66. Френсіс Бекон: “Знання — сила!” 92 § 67. Рене Декарт: “Мислю — отже існую” 94 § 68. Томас Гоббс: “Війна всіх проти всіх 97 § 69. Джон Локк Людина — “чиста дошка 99 3. ТРИ ВЕРСІЇ ВЧЕННЯ ПРО СУБСТАНЦІЮ: МОНІЗМ, ДУАЛІЗМ, ПЛЮРАЛІЗМ § 70. Дуалізм Рене Декарта 102 § 71. Бенедикт Спіноза: спасіння від афектів 103 § 72. Готфрід Лейбніц: людина як монада 105 4. ВИКЛИК ГНОСЕОЛОГІЗМУ: ФІЛОСОФСЬКА ЕСЕЇСТИКА І ФІЛОСОФСЬКЕ МИСТЕЦТВО НОВОГО ЧАСУ § 73. Блез Паскаль: людина як мислячий очерет 107 § 74. Філософське мистецтво Шекспіра і Сервантеса: трагічні філософи Гамлет і Дон Кіхо 110 5. ЗАВЕРШЕННЯ НОВОГО ЧАСУ: ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА § 75. Просвітницька парадигма про природу людини 112 § 76. Історичні типи Просвітництва 113 § 77. Висновки і перспективи. Гносеологізм Нового Часу і вихід за його межі 116 ЛІТЕРАТУРА ДО 6-ї ЛЕКЦІЇ 116 Лекція 7. ПОГЛИБЛЕННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ § 78. Попереднє зауваження 117 1. ФЕНОМЕН НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОї ФІЛОСОФІЇ § 79. Німецька класична філософія як ціле (Л. Гармаш) 117 § 80. Німецька філософська класика і її епоха 119 2. ІММАНУІЛ КАНТ: МЕЖІ РОЗУМУ § 81. “Що таке людина?” 120 § 82. Суперечність розуму із самим собою 122 § 83. Категоричний імператив 125 3. ЙОГАНН ГОТЛІБ ФІХТЕ: “Я” ЯК ДІЯЛЬНЕ НАЧАЛО § 84. Від Канта до Фіхте 127 § 85. “Яка людина, така і її філософія” 128 § 86. Наукоучення Фіхте і його “ідеалізм свободи” 129 § 87. Парадокси свободи у ученні Фіхте 131 4.ФРІДРІХ ВІЛЬГЕЛЬМ ЙОЗЕФ ШЕЛЛІНГ: ФІЛОСОФІЯ ТОТОЖНОСТІ § 88. Від буття до мислення: натурфілософія 133 § 89. Тотожність свободи і необхідності: філософія мистецтва 135 5. АБСОЛЮТНИЙ ІДЕАЛІЗМ ГЕОРГА ВІЛЬГЕЛЬМА ФРІДРІХА ГЕҐЕЛЯ § 90. Абсолютна Ідея, Абсолютний Дух і людина 137 § 91. “Найсуттєвіше — шлях” 138 § 92. Висновки і перспективи. Всесвітнє значення німецької класичної філософії 140 ЛІТЕРАТУРА ДО 7-ї ЛЕКЦІЇ 141 Лекція 8. РЕЛІГІЙНЕ ПОДОЛАННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НОВОКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX СТ. § 93. Попереднє зауваження 143 1. ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ: ЛЮДИНА ЯК ВСЕСВІТ § 94. “Всю долю людства хочу я випробувати в собі” 143 § 95. “Людина — це той, хто здатний на неможливе” 146 2. РОМАНТИЗМ: СВОБОДА І ЛЮБОВ ВСУПЕРЕЧ УСЬОМУ § 96. Феномен романтизму 148 § 97. Фрідріх Шлегель: свобода як іронія і любов 151 § 98. Новаліс: магічний ідеалізм 153 3. ПІЗНІЙ ШЕЛЛІНГ: УМОГЛЯДНА МІСТИКА § 99. Шеллінг і його Муза: феномен Кароліни 154 § 100. Таємниця Абсолюту 156 4. СЕРЕН К'ЄРКЕГОР: ВІРА НАД БЕЗОДНЯМИ СТРАХУ І ВІДЧАЮ § 101. Смисл страху 158 § 102. Два види відчаю 160 § 103. Висновки і перспективи. Новокласична філософія XIX ст. як переддень релігійного екзистенціалізму і персоналізму (Н. Хамітов) 162 ЛІТЕРАТУРА ДО 8-ї ЛЕКЦІЇ 162 Лекція 9. АТЕЇСТИЧНЕ ПОДОЛАННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX — ПОЧАТКУ XX СТ. § 104. Попереднє зауваження 163 1. ПОНЯТТЯ КЛАСИЧНОЇ І НЕКЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ § 105. Класична і некласична філософія: від загального до особливого 164 § 106. Онтологічність трансцендентного в класичній філософії і символічність трансцендентного в некласичній 165 2. ЛЮДВІГ ФЕЙЄРБАХ ЯК РОДОНАЧАЛЬНИК НЕКЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ § 107. Антропологія замість теології: людська сутність на землі й у небесах 166 § 108. Вчення Фейєрбаха про смерть і безсмертя людини 168 3. СОЦІОЦЕНТРИЧНА ПАРАДИГМА ЛЮДИНИ: МАРКСИЗМ § 109. Марксистська філософія як подолання гносеологізму через категорію практики 169 § 110. Матеріалістичне розуміння історії 171 § 111. Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму 172 § 112. Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика 175 4. ВОЛЮНТАРИЗМ: ПОВСТАННЯ ПРОТИ РАЦІО § 113. Загальне поняття волюнтаризму 177 § 114. Філософія Артура Шопенгауера: воля страждання, уявлення 178 § 115. Фрідріх Ніцше: людина як канат між звіром і Надлюдиною 180 5. ПСИХОАНАЛІТИЧНА ПАРАДИГМА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ § 116. Що такс психоаналіз? 182 § 117. Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність 182 § 118. Карл Густав Юнг архетипи колективного несвідомого 184 § 119. Еріх Фромм: відчуження і любов 187 § 120. Висновки і перспективи. Зміст і тенденції некласичної філософії XIX — початку XX ст. 189 ЛІТЕРАТУРА ДО 9-ї ЛЕКЦІЇ 190 Лекція 10. ЗУСТРІЧ СХОДУ ТА ЗАХОДУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ § 121. Попереднє зауваження 192 1. УКРАЇНСЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ: ПЕРШІСТЬ СЕРЦЯ § 122. Витоки і риси української класичної філософії 193 § 123. Григорій Сковорода: вчення про три світи 194 § 124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму 195 § 125. Тарас Шевченко: міфотворець, християнин, язичник 197 2. РОСІЙСЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ЛЮДСЬКЕ І БОГОЛЮДСЬКЕ § 126. Феномен російської класичної філософії 199 § 127. Федір Достоєвський: Краса врятує світ 201 § 128. Лев Толстой: війна і мир як чоловіче і жіноче 203 § 129. Володимир Соловйов: ідея Боголюдства 204 § 130. Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства 207 § 131. “Срібний вік” російської класичної філософії 209 § 132. Висновки і перспективи. Слов’янський тип філософування як проблема 212 ЛІТЕРАТУРА ДО 10-ї ЛЕКЦІЇ 213 Лекція 11. ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ і її МЕЖ У КУЛЬТУРІ ЗАХОДУ XX ст. § 133. Попереднє зауваження 215 1. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 134. Філософська антропологія XX ст 215 § 135. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину 216 § 136. Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота 218 § 137. Ернст Кассірер: людина як символічна тварина 219 § 138. Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності? 220 2. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ § 139. Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування 222 § 140. Мартін Гайдеґґер: людина як запитуюче буття 224 § 141. Феномен атеїстичного екзистенціалізму 227 § 142. Жан Поль Сартр: Я та Інший 228 § 143. Альбер Камю: самогубство філософське і життєве 229 § 144. Феномен релігійного екзистенціалізму 232 § 145. Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі повсякденності 233 § 146. Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості 235 3. ПЕРСОНАЛІЗМ § 147. Персоналізм як спосіб буття і філософська течія 237 § 148. Микола Бердяєв: Боголюдина над безоднею нествореної свободи 238 § 149. Лев Шестов: віра вища за розум? 241 § 150. Емманюель Муньє: трагічний оптимізм 244 § 151. Інші мислителі персоналістичної парадигми про межі людини 246 § 152. Висновки і перспективи. Проблема протистояння і комунікації різних парадигим філософії людини в XX ст. Феномен постмодернізму 247 ЛІТЕРАТУРА ДО 11-ї ЛЕКЦІЇ 250 СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ ЛЮДИНИ 252

Автор більшості лекцій – доктор філософських наук, професор Н.В. Хамітов. Він широко відомий телеглядачам і слухачам радіо своїми програмами з проблем особистісної реалізації людини, її самотності і любові, а читачам – своїми книгами «Філософія самотності», «Звільнення від буденності», «Самотність у людському бутті», «Межі чоловічого та жіночого», філософськими романами «Маска», «Володар старості» та ін. Лекції висвітлюють основні етапи історії міркувань про людину та її межі – становлення філософської антропології як метаантропології. Переваги даного навчального посібника у наступному: доступний і динамічний стиль викладу, окремі лекції читаються як філософський роман; підхід до історії філософії як до комунікативної системи; виклад історії філософії як історії теоретичної філософії, філософської есеїстики та філософського мистецтва; - наявність філософського словника, де визначені основні терміни сучасної філософії людини. Адресується студентам вузів і коледжів, які вивчають філософські та гуманітарні дисципліни, а також всім, хто цікавиться проблемою людини у філософії.