Бібліогр.: 525-570 с.

ВСТУП 3

ГЛАВА 1. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 13 1.1. Історико-теоретичні аспекти культури (друга половина XIX — початок XXI ст.) 13 1.2. Еволюція історико-філософських поглядів на культуру 20 1.3. Глобально-цивілізаційні засади культури (друга половина XIX — початок XXI ст.) 34 1.4. Українська культура в загальносвітовому контексті 40 1.4.1. Дослідження історії української культури наприкінці XIX— на початку XX ст. 40 1.4.2. Висвітлення історії української культури в XX — на початку XXI ст. 43

ГЛАВА 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 54 2.1. Загальна методологія науково-культурологічної творчості 54 2.2. Цивілізаційно-циклічні концепції історико-культурного розвитку 75 2.3. Теорія цивілізаційно-інноваційних циклів 84 2.4. Історія та теорія культури в синергетичній парадигмі 90

ГЛАВА 3. ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ КУЛЬТУРИ 109 3.1. Культура, етнос, людина 109 3.1.1. Еволюція дефініції «культура» 109 3.1.2. Етнос і культура 114 3.1.3. Людина і культура 119 3.2. Масова культура як феномен глобально-цивілізаційних процесів 121 3.3. Проблеми самовизначення людини в культурі 130

ГЛАВА 4. СТАНОВЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРОГЕНЕЗУ 143 4.1. Феномен культурогенезу та альтернативи його дослідження на сучасному етапі 143 4.2. Вивчення механізму еволюції культури як іманентного продовження динаміки матеріального світу 162

ГЛАВА 5. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ЕВОЛЮЦІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У ДОБУ ГЛОБАЛІЗМУ 189 5.1. Генеза та еволюція цивілізаційно-культурних основ техногенної цивілізації 189 5.2. Генеза та еволюція інформаційної цивілізації 197 5.3. Роль культурно-освітніх основ у еволюції інформаційної цивілізації 206 5.3.1. Знання як фундамент інформаційної цивілізації 206 5.3.2. Перспективи розвитку освіти та високих технологій в інформаційній цивілізації 209

ГЛАВА 6. ІНТЕРОСВІТНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 223 6.1. Освіта і цивілізація 224 6.2. Основні тенденції освітньої політики 235 6.3. Соціальні та соціологічні імперативи освіти 245 6.4. Культура, етнос, освіта 254 6.5. Контури системи освіти XXI ст. 262 6.6. Освіта і глобалізація 274 6.7. Освіта і наука 280

ГЛАВА 7. ФОРМУВАННЯ ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДВАЛИН КУЛЬТУРОЛОГІЇ 290 7.1. Еволюціоністська теорії! культурології 290 7.2. Історико-культурологічні основи школи дифузіонізму 312 7.3. Структурно-функціональний метод дослідження історії та теорії культури 327

ГЛАВА 8. ФОРМУВАННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ПСИХОАНАЛІЗУ 339 8.1. Історико-культурологічна парадигма Зигмунда Фрейда 339 8.2. Неофрейдизм і культура 354 8.3. Психоаналіз та історико-культурологічні школи 378 8.4. Біхевіоризм як психологічний напрям культурології 387 8.4.1. Генезис та історія біхевіоризму 387 8.4.2. Необіхевіоризм 399 8.4.3. Соціокультурологічні аспекти біхевіоризму та агресії 402

ГЛАВА 9. ФОРМУВАННЯ ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ГЛОБАЛЬНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОМУ ВИМІРІ 416 9.1. Культура України в кінці XIX — на початку XX ст. 416 9.2. Історико-культурологічні події в Україні доби національно-демократичних революцій та громадянської війни 423 9.3. Еволюціїя української культури 20—80-х рр. XX ст. 429 9.3.1. Культура, інтелігенція та українізація в умовах формування тоталітаризму 429 9.3.2. Монополізація духовного життя в 30-тіроки XXст. Трагедія української культури 433 9.3.3. Культура України кінця 30-х—80-х рр. XX ст 438 9.4. Культурологічні аспекти незалежної України у загальносвітовому контексті 442

ГЛАВА 10. СПІВІСНУВАННЯ КУЛЬТУР І ПОЛІЕТНОСФЕРА В ДОБУ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 452 10.1. Історико-культурологічні аспекти етнічного чинника 452 10.1.1. Людина і етнос 452 10.1.2. Суперетноси 461 10.2. Континуум культур 466 10.2.1. Взаємозалежність і діалог культур 466 10.2.2. Концепція поліетносфери 471 10.3. Проблеми співіснування суперкультур 476 10.4. Фактори та проблеми подолання глобальної кризи сучасної культури 480 10.5. Перспективи розвитку культурології в контексті реконструкції історії 493

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ 510

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 525

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 571

Монографія є першим у вітчизняній історико-філософській думці узагальненим осмисленням процесів генези та трансформації глобальних цивілізаційних проблем культурології другої половини XIX — початку XXI ст. Аналізується формоутворююча роль культури у визначенні цивілізації, характеризуються методологічні можливості цивілізаційного підходу і особливо — синергетичної парадигми у розгляді історико-культурологічних процесів. Висвітлюється значення психоаналізу для культурології та її творця і носія — людини. Акцентується увага на взаємозв’язку психоаналізу, культури та художньої творчості. Для науковців, викладачів філософії, історії, етнології, психології, археології, мистецтвознавців, студентів, аспірантів, докторантів та читачів, які цікавляться проблемами формування культурології як науки.